«… Не пригадую хто нас звів докупи. Назарій прийшов до мене додому в гості. Тоді модно було робити помешкання з камінами, гіпсовими ліпками… Мені вручили ордер на квартиру на вулиці Горького в Києві. Разом зі мною в тому будинку поселилося чимало наших (Василь Рац, Вадим Каратаєв), і спортсменів з різних видів спорту, переважно легкоатлетів, — чемпіонів світу і Європи.
Це не Артем Довбик забив вирішальний гол шведам! Це кара Hебесна шведській збірній за брутальну гру шведів і каліцтво Артема Бесєдіна! «Маркус Даніельсон (гравець збірної Швеції – авт.) заслуговує не «червоної» картки, а дискваліфікації для подальших офіційних ігр у футбол!» — таке сьогодні заявив лікар футбольного клубу «Мехелен» та збірної Бельгії Ремо де Піе.
Якщо чесно — я шокована, дуже шокована. Прочитала передмову до роману Фолкнера «Шум і лють» авторства перспективного критика Стасіневича, який на відміну від хрестоматійної критики, котра сумнівна, написав про роман американського письменника «спокійно, не заламуючи рук до випадання суглобів». Здивована, що видавництво Жупанського взагалі опублікувало таку передмову.
У продовження теми Вільяма Фолкнера («Сходження на «фолкнерівський еверест» — «ХД»). Чому Фолкнер важливий саме для українців? Бо писав про селян, а українці теж сільська нація з тою відміннюстю, що вона була колоніальною, а нині є постколоніальною. Однак селяни у всьому світі однакові. За визначенням Фолкнера, це високі люди або люди з хребтом (в українському перекладі — велетні, мабуть, таки занадто).
«Ми — люди копАння. Закопуємо і викопуємо. Закопуємо і викопуємо. І картоплю, і таланти, і своїх героїв, і своїх пророків… Одних викопуємо, інших закопуємо. Але найулюбленіше заняття — копАння в собі, і кОпання інших»
(Мирослав Дочинець. «Різнотрав’я. Гербарій саду життя». 2021).
Всі косять. І я теж. Село ж. Та от біда – що з сіном робити?! Трави повно, а великої рогатої худоби лічені голови лишилися. Бо нема куди подіти молоко. Замкнулося печальне коло селянського трибу: немає ціни сіно, бо немає ціни молоко… Пані Людмила, що поживала на моїй сільській садибі, зладила і залишила дебелий слоїк полуничного варення.
