Добровільна відставка Авакова — це знак. І досить тривожний. Такі політичні гладіатори не йдуть просто так із арени. Йдуть для маневру за лаштунки, щоби піднятися над ареною. Він дещо знає більше, ніж ми, ще більше вгадує, передчуває… Що будуть бої не «на публіку», які він розганяти задля нікчемного цеЗЕря не хоче.
Daily Archives: 18 Липня, 2021
Скарби у закутку Волині
Книжка про мертвих, котрі живіші за живих
Майже все, що в цій книжці, я читала, коли воно ще книжкою не було. І при читанні бачилося: ця книжка давно кимось згори передбачена й народилася ще у задумі, а, може, і в самому минулому житті автора. При тих знайомствах-зустрічах, що десь були просто з’явою в його житейському просторі, а десь міцним прониканням в той простір. І всі залишили, без сумніву, слід, а котрісь ще й впливом позначилися.
Бойове побратимство
Ось про кого має «гудіти» інтернет: він руками викопав 2 метри землі, щоб врятувати побратима… На Донбасі боєць ЗСУ під ворожим вогнем врятував товариша від лютої смерті. Окупанти ввечері 24 травня обстріляли українських військових у районі Новолуганського, більше години били з самохідних артилерійських установок, випустивши близько сотні снарядів.
Неминучість завтрашнього забуття
Прочитав книгу колумбійського письменника Ектора Абада Фасіолінсе «Ми забуття, яке настане». Книга — автобіографічна. Автор пише про історію власної родини, про свого батька. Про досить дивного й чудного чоловіка, який за життя займався добрими справами в славнозвісному Медельїні. Про дещо імпульсивну, не логічну, але хорошу й оптимістичну (без жодних на те підстав) людину.
Таємна зброя Юрія Покальчука
Ніколи не буває без пригод. От і в мене накрився ноут. А накрився ноут— накрилося й читання Фолкнера. Звичайно, я можу піти до бібліотеки, що навпроти моєї сільської хати — там чимало видань останнього часу, навіть 12-томник Шевченка є. Однак я почала передивлятися свої книжки, що зимують в неопаленій хаті, і знайшла оповідання Кортасара «Таємна зброя» в перекладі Юрія Покальчука.