Наткнувся на коротке відео, яке розповідає, де поділась і чим займається зараз Наталя Вітренко. Хтось, може, забув — була така товаришка, яка очолювала прогресивну соціалістичну партію — де факто комуністичну, яка була явним агентом впливу Кремля. Я тоді працював у газеті «День». Мабуть, 1996 рік.
У мене непозбувне враження, що ми всі знаходимося у фентезійному фільмі «Ніч в музеї» (2006 р.) На геополітичну арену вийшли одночасно архетипи Івана Грозного, Наполеона Бонапарта, Альберта Ейнштейна, Авраама Лінкольна, Аттіли, Теодора Рузвельта, Жанни ДʼАрк… Всі вони дуже галасливі, дуже активні, категоричні і безкомпромісні.
3 жовтня — день смерті великого українського поета Ігора Римарука. Я мало його знав. Ми не були приятелями. Кілька разів сиділи в одному товаристві за чаркою, так би мовити, чаю. Зрештою, ті чарки чаю, що почали повторюватися у Ігоревім житті багато і забагато разів, сприяли його ранній смерті… Думаю, не зайвим буде нагадати, що достоту усі письменники (а поети, мабуть, особливо) мають вроджену субтильну психічну структуру, загострену вразливість світом і через світ.
Що можна сказати після вчорашнього півфіналу Чемпіонату світу з футзалу: попри поразку України від Бразилії — 2:3 — неймовірна гордість за нашу команду і за наш прапор! Дякуємо головному тренерові Олександру Косенку. Він створив боєздатний, впевнений у собі колектив. Щодо самого поєдину, то скажу: шкода – не вдалося реалізувати свої моменти, а їх у матчі було вдосталь, щоб нокаутувати і здолати петракампіонів…
Їду з Коломиї на чергову зустріч. На перехресті жінка під парасолею. «Як мені їхати на Надвірну?» – питаю.
Як я з геєм вперше зустрівся… Це було у Сполучених Штатах. 1992 рік. У мене там проходило тримісячне стажування за програмою The National Forum Foundation. Цієї фундації тепер не існує. Стажування складалося з трьох етапів – загальне вивчення політичної системи США, праця в передвиборній команді і праця в газеті The Detroit News.
Вагончик з нашими надіями на дозвіл ударів по росії переставляють на колію Вашингтон-Рамштайн. Там скоро, вже 12 жовтня, відбудеться засідання країн-учасниць допомоги Україні. Саміт на рівні глав держав. Це властивий команді Байдена стиль – не ухвалювати осібних від партнерів стратегічних рішень. Все має бути консенсусно.
«Та ні до чого формальна заміна одного чиновника на іншого не призведе…» Такою була реакція мого скептичного друга щодо моїх надій на нового Генсека НАТО Марка Рютте. Роль функціонера в таких складних ультрабюрократичних структурах і направду часто носить ритуальний характер.
На трамвайній зупинці дівчинка на рожевому самокатику стрімко вирулила на колії. За нею кинулась бабуся. Схопила за комірець рожевої курточки, рвучко зісмикнула з колій. Але бабуся виявилася просто бабусею, не дівчинчиною. Дівчинка була з мамою.
Вчора відбулась довгоочікувана церемонія зміни Генерального секретаря НАТО. Норвежець Єнс Столтенберг передав естафету своєму наступнику, колишньому прем’єру Нідерландів Марку Рютте. Особисто я цією зміною задоволений. Єнс Столтенберг з усіх Генсеків НАТО продемонстрував себе, як найбільш загальмований, неповороткий менеджер і модератор Альянсу.
