Нині склалась така собі перечікувальна атмосфера – залягти на дно та дивитись шо буде далі. Форма «після свят» в умовах епідемії коронавірусу. Люди буквальному паузують свої справи і кажуть: давайте вже після карантину.
Курс валюти росте, гривня падає. Все логічно. Економіка, яка жила лише за рахунок 10 млн гастарбайтерів, розвалюється вщент.
Ще в перші два роки існування НАБУ, доки ореол героїчності і кредит довіри не випарувалися дощенту, серед експертів завжди виникала тема економічної ефективності того НАБУ.
Щорічно з України до Росії і назад «шастає» близько мільйона українців… Акціонерне товариство «Укрзалізниця» оприлюднило офіційні цифри…
… Нарешті заговорили про землю. На всіх телеканалах. Не міг зрозуміти: чому на телешоу роками обговорювалося все, що завгодно, окрім — землі?! Відповідь: «нє фармат».
Баталії навколо землі…
А можна ж було, як пропонувалося: польське земельне законодавство перекласти українською і, з урахуванням успіху та помилок сусідів, ухвалити Закон про ринок української землі.
Одразу зауважу, що йдеться про ТОВ «Наташа Агро». І доки Микола Сольський головує в аграрному комітеті Верховної Ради та «править» законопроект про ринок землі на догоду банкірам та олігархам, його агрохолдинг почуває себе господарем на орендованій землі, грубо і цинічно порушуючи екологічне законодавство.
То вже стало доброю традицією — в українській електричці український нарід веде шляхетні бесіди про передачу української залізниці «Deutsche Bank»-ові.
Оце так новина — Укрзалізницю віддають під опіку німцям. Але не спішіть тішитись, Укрзалізниця — міцний горішок, її так просто не покращити…
А якщо дивитися правді в очі — хто кому не дає працювати на цій землі? Та навіть найледачіший, за безцінь купивши або й просто зайнявши покинуту хату та відгородивши собі свій законний пай, може там жити здоровим трудовим життям і сім’ю утримувати.
