Подивилася 12 серій «І будуть люди». Серіал — на рівні. Особливо хочу відзначити сценарій Тетяни Щегельської і Тараса Антиповича за його збалансованість: небагатослівність, як це й було в українських селян, відсутність тарапуньківського «іскромьотново» гумору, що є одним зі складників феномену ЗЕкаманди, немає перечуленості й урапатріотизму — реалістично, але без зайвого натуралізму.
Прекрасний фінал, що заповідає Україну для куркулів.
Режисерська робота Аркадія Непиталюка теж добра. З акторів мені найбільше припала до душі роль Тані Світличної, яку реалізувала Олена Борозенець.
Дуже гарні інтер’єри і костюми, фільм виконаний у чудовій естетиці: приглушені кольори, притлумлений вияв почуттів, але й глибокі пристрасті.
Анатолій Дімаров був справжнім майстром — нарешті українські літератори дочекалися уваги з боку нашого кіна. Якщо і далі з’являтимуться такі фільми — українці ставатимуть повноцінною нацією швидше.
Треба тепер цей серіал рекламувати. Хто ще не дивився – подивіться!
Роксана Харчук
