Оце розгорілась дискусія з приводу однієї суперечливої антології молодої поезії. Навіть я здуру щось там порадив з приводу авторів і відповідно почув хто я такий…
Так от, друзі, розгорнув я четвертого тому монументальної «Антології української поезії», виданої в суперобкладинці і з усіма поліграфічними прибамбасами у 1957 році!
Упорядником був Микола Нагнибіда, і ввійшли до неї натоді наймолодші і трохи підтоптані. Ця Антологія — на відміну від теперішніх — забезпечувала авторам торовані стежки до Вершин.
Назву авторів:
Сергій Воскрекасенко, Петро Дорошко, Панько Педа, Микола Нагнибіда, Кость Герасименко, Микола Шпак, Ігор Муратов, Арон Копштейн, Іван Вирган, Григорій Плоткін, Андрій Портенко, Іван Нехода, Валентин Бичко, Микола Упеник, Абрам Кацнельсон, Андрій Малишко, Микола Рудь, Давид Каневський, Степан Тудор, Олександр Гаврилюк, Мирослав Сопілка, Ярослав Кондра, Андрій Волощак, Валентина Ткаченко, Михайло Стельмах, Геннадій Брежньов, Іван Цитович, Олекса Новицький, Платон Воронько, Петро Сліпчук, Євген Бандуренко, Василь Швець, Олекса Ющенко, Марія Познанська, Степан Олійник, Микола Руденко, Наум Тихий, Богдан Чалий, Петро Біба, Дмитро Білоус, Олександр Підсуха, Борислав Степанюк, Юрій Гойда, Юлій Боршош-Кум’ятський, Ярослав Шпорта, Кость Дрок, Ростислав Братунь, Василь Лісняк, Віктор Соколов, Сергій Мушник, Параска Амбросій, Микола Гірник, Володимир Іванович, Грицько Бойко, Фросина Карпенко, Любов Забашта, Григорій Кривда, Юрій Герасименко, Дмитро Павличко.
Ну шо, молодьож, крім Павличка, Малишка і Стельмаха, знаєте творчість когось? Ну, наприклад, Фросини Карпенко чи Юлія Боршош-Кум’ятського?
Так отож.
Тому хай не радіють ті, хто в антологію увійшов і хай не печаляться ті, хто не увійшов…
Кажу і собі, і їм (собі — вкотре): все це марнота марнот і ловлення вітру. Тільки час «всі пилиночки на місце розкладе», як я колись написав.
Добра вам, трудових звершень і радощів!
Любіть поезію!!
Тарас Федюк
