У соціальних мережах набуває обертів скандал, пов’язаний із новорічним випуском 95 кварталу. Мова йде про п’єсу, в якій біженка зі Скадовська зустрічається з чоловіком із Закарпаття. Обурення глядачів викликала сатира на російськомовну жінку, яка усвідомила, що пора ставати україномовною і переживає комічний шок від своєї мовної метаморфози. Адже кожному російськомовному українцеві доведеться це зробити.
Особливо соромно за наших громадян, які, тікаючи від війни, виїжджають за кордон і там продовжують розмовляти російською, викликаючи подив серед іноземців, які їм допомагають.
Бурхлива критика п’єси 95 кварталу викликана відрижкою довоєнної практики сценаристів, які писали для чужої аудиторії, запобігаючи перед російськими глядачами, на догоду яким створювався образ недолугого і малокультурного малороса. Цей скандал засвідчує, що в Україні особливої актуальності набуває запит на сценаристів іншого типу, вихованих на українській, а не російській чи радянській культурі.
Слід зауважити, що за два роки в Україні нарешті запанував україномовний шоу-бізнес. З’явився український стендап, а 95 квартал пройшов еволюцію від постколоніального до українського гумору, створивши чимало п’єс із якісним українським гумором. Наприклад, цикл п’єс про Дядю Сірожу у виконанні Юрія Великого, про пересічних росіян, російських військових та політиків. У соціальних мережах з’явилося багато цікавих блогерів з широким асортиментом тем: від політики, історії, образотворчого мистецтва до літератури і музики. Війна пробудила творчий потенціал нації, що за якістю мистецтва дає фори більшості благополучних і ситих країн. Потужний сплеск української музики, стендапу, гумору, образотворчого мистецтва. Якщо раніше для естетичного задоволення треба було шукати іноземну музику і гумор, то зараз українська музика і гумор цікавіші, яскравіші за іноземні.
Тож у контексті культурної трансформації краще новорічна творча поразка 95 кварталу, ніж її відсутність. Миттєва реакція суспільства засвідчила, що в Україні відбувається бурхливий процес перетворення політичної нації в культурну. Ланцюги, якими століттями сковувала російська імперія Україну і понад тридцять років пострадянська росія своїм спільним культурним простором та переманюванням українських митців, розірвані. Україна одночасно воює з країною, перед якою трусяться більшість країн світу, створює яскраве й конкурентне мистецтво, перетворюється в бойову модерну й культурну націю і стає новим культурним центром Європи.
Володимир Даниленко
