Синьо-жовті прапорці на аватарках я б не хотів сприймати як перемогу форми над змістом. Чим трепетнішими є формальні приналежності до українського — тим вони беззубіші. Зовнішня декларація українського дуже часто підмінює суть і звільняє від реальних дій. Тому вішання синьо-жовтих прапорців на аватарках – це напрочуд мило, гарно, похвально й аплодисментно (нічого проти я не маю). Але я б хотів, аби услід за вішанням синьо-жовтих прапорців на аватарках НЕГАЙНО, з завтрашнього дня (або краще з сьогоднішнього вечора) пішли наступні дії. А саме: ні – мові окупанта в повсякденному житті, ні – російській музиці у плейлистах, ні – російським ютубам на комп’ютері, ні – російським книжкам та фільмам.
Бо негоже вішати синьо-жовтий прапорець на аватарку й далі, як ні в чому не бувало, перепощувати всілякі картинки-мотиватори чужою мовою, всілякі статейки публікувати, а в навушниках слухати улюблену російську попсу. Не здивуюся, якщо багато синьо-жовтих аватарок уже розкупили квитки на концерти Йолки 15 лютого, Гаріка Крічевського 4 березня, групи Фристайл 5 березня, ВІА Лейся песня 6 березня, ну і ясна річ на 8 березня – Міхаїл Шуфутинський (концерт для милих дам).
Невинні аватарки мають стати зубатими. Не потішними, не мімішними, не няшними – а дієвим символом реального протистояння ворогові. І це не про фронт чи наступ – це, власне, про щоденне життя. Синьо-жовтий прапорець на аватарках мав би стати символом свідомої відмови від усього російського як ворожого. А не просто формальною потіхою задля вподобайок і ахів-охів.
Я б дуже хотів, аби кількість синьо-жовтих прапорців на аватарках дорівнювала кількості принципових українців. Я б дуже хотів, аби кількість синьо-жовтих прапорців на аватарках дорівнювала кількості людей, які вийшли з руского міра у всіх його проявах. Бо синьо-жовтий колір – це зараз антиросійський колір.
На час, поки синьо-жовті прапорці майорітимуть на ваших аватарках, забудьте, будьте ласкаві, про найменшу присутність будь-чого російського у вашому повсякденному житті. Спробуйте бодай один день. Заради отого самого прапорця на аватарці, спробуйте бодай один день (це всього-навсього 24 год) обійтися без нашого одвічного «оце для людей напоказ, а це – для себе».
Я вітаю кожну людину, яка обдумано, глибинно, усвідомлено ставиться до наявності державного прапора в себе на аватарці. Державна символіка – це не прикол, не флешмоб, не масова манія, не бурхлива мода, не ситуативний хайп і не тренд. Це – знак найвищої громадянської відповідальності. Це – відповідально, врешті-решт. Саме тому я б дуже просив наситити реальним змістом державний прапор у себе на аватарці. Бажано, звісно, робити це без стихійних флешмобів, але вже, як то кажуть, назвався синьо-жовтим – то ставай антиросійським. У всьому. І не напоказ.
Остап Дроздов
