Прощай, шалений двадцять другий,
Страшний і драматичний рік,
Твоєї хижості й наруги
Ми не забудемо повік.
Таких років під небесами
У нас давно вже не було,
Ти весь просякнутий сльозами,
Ти – мов надломлене крило.
Хоч гартував нам душу й тіло
У цій запеклій боротьбі,
Та, бачить Бог, ми не хотіли
Такої доленьки собі.
Та ворог не побачить туги
В ясних очах моїх братів –
Прощай жахливий двадцять другий –
Пора тиранів і катів…
І ось, неначе на портреті, –
В моїй уяві постає
Рік України – двадцять третій,
Де буде все не так, як є!
Зустріньмо мить його приходу
З вогнем натхнення на чолі –
Нехай для нашого народу
Він стане світлим на землі.
Хай херувими срібнокрилі
Закриють нас усіх крильми,
Щоби у всій красі і силі
Постали перед світом ми!
Давай попросимо у Бога
Те, що для нас понад усе:
Хай Україні – Перемогу
Рік двадцять третій принесе!
Анатолій Матвійчук
