Я – збирач історій. Ловець історій. Шукач історій. Учасник історій. Коли історії любиш, то вони з’являються самі, як коти. Навіть тоді, коли їх не кличеш.
Мав зустріч із відпочивальниками в санаторії «Карпати». Розповідав історії, які стали книжками. Потім читав дещо з книжок. Потім книжки купували, а я підписував. Потім дякували і розходилися.
Бачу, один залишився.
«Цікаві ваші історії. А скільки, приміром, коштує, щоб ви послухали мою?»
«Нічого не коштує», – сміюся.
«А щоб ви її описали?», – питає.
«Теж нічого не коштує, якщо ваша історія сподобається».
«Тоді я вам розповім. Ви зробіть з неї книжку, а гроші поділимо…»
Мирослав Дочинець
