Суспільство

Оксана із джипа

Коли я був школярем, у нашому дворі жила дівчина Оксана — чорнява, красива, трохи повненька.
Вона подобалась багатьом хлопцям, та й мені теж.
Але я не ризикував залицятися, боячись отримати відкоша.
Тому ми спілкувалися рідко і дружньо…

Сто років минуло…
Навесні я заїхав на кілька годин до матері в Кам’янець-Подільський.
Вибіг за хлібом, аж хтось мене кличе з вікна чорного джипа.
Дивлюсь — та сама Оксана з моєї юності…

«Життя склалося! – каже. — У мене донька, хороший чоловік, бізнес…»
П’ять хвилин погомоніли та й розбіглися.

А десь через місяць мати зателефонувала і сказала, що Оксана раптово померла…

Сьогодні Оксана побувала у моєму сні — зовсім фрагментарно, на мить. Але думаю про неї весь ранок…

Сергій Пантюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

  • Погода

  • Новинар

  • Партнери