До нього мене привів тато. Спочатку завдяки телевізору. Як пристрасний вболівальник, він усіх з того легендарного «Динамо» називав «лебедиками». Тож перший раз Фоменко прийшов до мене «лебедиком». А вже вдруге – титаном на полі львівського стадіону тоді ще «Дружба».
Кілька слів після події. «Книжкова країна» на столичній ВДНГ — вже історія. Але ще всі, напевне, як і я, під враженнями від неймовірного книжкового дійства. Попри всі негаразди: розв’язану орками довбану війну, ремонт на синій гілці метро, часті тривоги й не комфортну погоду перших днів фестивалю – це сталося!
«Гонитва на виживання». Леонід Ісаченко. … Повернулася до перечитування роману, який недавно читала. Так буває. Буває, що одна книга з першої сторінки захоплює, але після прочитання швидко цю книгу забуваєш. Було зі мною й таке: брала у бібліотеці книгу і лише, коли починала читати, (не з першої сторінки) згадувала, що я цю книгу вже читала…
Розповім, як букетик конвалій допоміг мені зрозуміти суть твердження, що повертатися — погана прикмета. Йшли ми з Назарчиком до бібліотеки. Дорогою я зупинилася на мить біля квіткового кіоску. Завжди зупиняюся. Бачу, а там конвалії продаються, 10 злотих за букетик. Думаю: дороговато трохи, в супермаркеті за таку ціну тюльпанів можна купити.
Слідкую тільки за головними подіями. Або тенденціями в головному. Поміж них — широко коментований візит Держсекретаря США Ентоні Блінкена до Китаю. Чимало хто пише про нульові результати поїздки. Від дипломатів взагалі годі чекати миттєвих результатів. Справа дипломата приїхати і грамотно комплексно викласти позицію керівництва країни щодо рівня стосунків або щодо конкретної назрілої проблеми.
