Бувають типи людей, які ніби ніц не виразні, хоч то в балачках, чи то самою поведінкою, але запам’ятовуються на все життя якоюсь однією, але виразною деталлю. От, нема-нема, рипнула наша фіртка, а я, тоді ше школярик, бачу як заходять на наше обістя дядько Стасько і цьотка Ганютка.
Ну, як то зрозуміти, що вже змалку проявляється у дітей той незборимий і нестримний азарт збудувати якесь житло! То ми копаємо землянку з «Ніксоном» на Мацьковім городі, і варимо там в каструльці якийсь кандьор і тішемося так, шо аж груди розпирає, бо з нашої кагли шурує синий дим. То на черешні ліпашимо з патиків якийсь «наблюдатєльний пункт»… А то от на Побіянській горі з базнику городимо буду…
Коли в 1867 році в Гамбурзі вийшов з друку перший том праці Карла Маркса «Капітал. Критика політичної економії» (Das Kapital. Kritik der politischen Ökonomiе), це спричинило революцію в соціальних науках і стало поштовхом до розвитку різноманітних теорій і рухів за економічне визволення.
Від 1 липня на території Російської Федерації буде заборонений будь-який обіг доларів США і євро у зв’язку з новими жорсткими валютними санкціями Сполучених Штатів Америки і ЄС. Про це повідомила напередодні Голова Центрального банку Російської Федерації Ельвіра Набіуліна.
… Антон запросив пана майстра до квартири. Анатолій подивився на «голу» стіну, де би мали бути книжкові полиці, на проект, сяк-так намальований Антоном, почесав потилицю і запитав:
— Так у вас шо, багато книжок?
– Ну.., не бібліотека Британського музею, але трохи є, — відповів Антон.
– Хм-хм, — покректав нерозбірливо, але з фанаберистим виглядом Анатолій. – А ви знаєте, шо я тоже поет?!
Це ґінґо… До цього деревця в мене особливе ставлення. Здається, не буває й дня, щоб, своїм звичаєм безцільно ни́паючи по саду, я не підійшов і, голубливо торкаючись до фіґуристих листочків, не мовив до нього кілька слів. І щоразу чую у відповідь ледь уловне чи то сміхотливе шамотіння, чи щось схоже на якусь особливу рослинну мову, повну грайливих ноток, яку, гадаю, не инакше, як саме небо заказало мені розуміти. Тож ґінґо завсіди відзивається до мене, вітає, і то так щиро, приязно… Я відчуваю це всім своїм єством. І моє серце в такі хвилини тріпоче.
