Жила/була у нас в общазі однокурсниця – квадратура кола. Ну, це – 1.50 зросту і 1.50 у вшир. І вона їздила на всі екзамени о 7-мій ранку (хтось їй навпихав у мізки, що професор о тій порі ще не розчумався зі сну, і п’ятірку ставить лиш би від’ї…тися). Це справді іноді «проходило», але частіше – ні. Відрахували однокурсницю за нездачу екзаменів…
Прізвище Андрія Багмета, українського словникаря, мовознавця і письменника, не знайдемо в жодній енциклопедії. Навіть у відносно недавно упорядкованій Українській літературній, чи в іще новішій Енциклопедії сучасної України місця йому не знайшлося.
Забули?
Не знали..?
6 жовтня 2017 року опубліковано указ Президента України «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня юриста».
Там зокрема про те, що Петро Порошенко нагородив суддю апеляційного суду міста Києва у відставці Григорія Зубця орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня, формулювання: «за вагомий особистий внесок у розбудову правової держави, забезпечення захисту конституційних прав і свобод громадян, багаторічну плідну працю та високий професіоналізм».
ЇСТИ і ВЧИТИСЬ!
Це єдине, що нам залишається. А якщо придивитися, то це взагалі єдине, що нам дано. Є, звісно, багато чого ще, але то не дано, то ми самі видумуємо. Від усього людина може відмовитись, але не від їжі й навчання.
Тривалий час Дмитрівка у Бахмацькому районі на Чернігівщині залишалася звичайним рядовим селом серед десятків навколишніх сіл. Ситуація почала змінюватися з початком будівництва та введенням в експлуатацію Лібаво-Роменської залізниці, яка була збудована в січні 1874 року та була однією з приватних залізниць, прокладених Карлом Федоровичем фон Мекком.
Померла цьоця моя, Лєна, татова молодша сестра.
За нею, щоправда, ще живі, троє молодших його братів: Володя, Андрей і Василь.
Сумна звістка з Чернігова: не стало Володимира Сапона.
Поета від Бога, журналіста за покликанням. Непоказного, нефальшивого, а скромного і правдивого інтелігента з народу, якого по праву можна назвати його совістю.
Насправді українська народна пісня – це дуже просто. Але це коли вже все розумієш. Ми давно перестали розуміти свою пісню, перебралися на зовсім чужу музичну територію й звідти часом намагаємося роздивитися, а то й спожити цей «матеріал». Декому вдається вплести його в свою музичну творчість, іноді з концертним і навіть комерційним успіхом.
Талановиті люди – талановиті в усьому.
І скрізь встигають… Років зо три тому в забічному селі на Чернігівщині, за сто кілометрів від столиці, де я маю дачний будиночок, з’явився раптом новий сусід…
Без жодних юридичних наслідків і соціальних претензій до держави маю повне право називати себе «дитиною війни». Попри те, що народився на чотирнадцятому році після падіння Берліна. За непоясненною планидою, чи з волі непоборного фатуму, а може, й через те, що в навіженому космосі так зорі лягли (бо якось дикувато приплітати сюди Божий перст), але цілком резонно мусив би дякувати, опріч батьків, і двом уселенським іродам – Джуґашвілі-Сталіну та Шикльґруберу-Гітлеру – за свою появу на білий світ.
