«Богородице, Матір наша небесна! Свята Покрово, покровителько люду святоруського! Куди ж ви всі відійшли? Чого ж залишили мою землю і нарід мій на поталу червоних дияволів? Чи ж не бачите, що вони доточують кров із могутнього українського дерева? Чи ж не бачите криниці, повної українських сліз? Чи ж не бачите, що то не Україна вже, а велетенська могила? Де ж ви, сили небесні?» — це щемні слова, актуальні сьогодні, од яких навертаються сльози, із книги «Молитва за убієнних голодом» письменниці Катерини Мотрич, сьогоднішньої ювілярки (славні 75 літ!).
Письменниця використовує в літературній творчості форму молитви, зокрема: «Молитва до мови», «Молитва до України». Її твори — не лише актуальні, а й сучасні, передають через слово те, чим нині живе український народ. Наприклад, у романі «Вавилонська вежа», авторка з болем у серці запитує: «Як міг народ, який упродовж тривалої історії створив неперевершену досі культуру, опинитися на задвірках 
цивілізації?» — і це запитання зависло в повітрі…
Є в іменинниці роман у віршах «Мотрині ночі» – це розповідь про любов Івана Мазепи і Мотрі Кочубей, але в контексті того, що Україна втратила все – аж по сьогодні: У храмах українських ангели мовчали // Ходила Божа Мати й плакала серед руїни, // Налякані отці-архієреї анафему шептали // І бамкав лаврський дзвін, як по душі Вкраїни.
Творчість Катерини Мотрич не проста, це – Мадонна українського слова, української духовності. Їй все, що твориться в державі, не давало й не дає спокою, од чого страждає: і ці духовно-сердечні рани не заживають, допоки так багато несправедливості, жорстокості та приниження українського.
Знаю Катерину Вакулівну з 2007 року – нам обидвом присудили Огієнківську премію, вручали в Житомирі, на сцені. Отоді вперше й побачив колегу із села Васильків Шполянського району Черкаської області.
Шановна землячко!
Всевишній 30 листопада дарував нам безтурботно чисту і творчу душу – Вас! Поспішаю привітати з іменинами і побажати безхмарного неба, благих помислів, надій та Божої допомоги у творчих справах! Нехай Всевишній почує Вас і оцінить, а дім буде сповнений Божої благодаті!
Віктор Жадько
