Про наслідки потурання Путіну… Уже зрозуміло, щодо цього західні аналітики помилилися. Йдеться не про зелене світло для окупації Тайваню чи країн Балтії. Неспроможність коаліції західних країн допомогти Україні й Ізраїлю веде до стрімкого зростання авторитету Москви у консерваторів в різних кінцях світу.
Спочатку на арені з’явився Путін і сказав, що Росія проти гомосексуалізму, фемінізму, глобалізму і сучасної фінансової системи, що збудована архітекторами-диктаторами США. Натхненні успіхом Путіна в Європі ( і Крим взяв і Європу газовими трубами обплутав) консерватори США виносять в 2016 році на вершину влади абсолютного фріка Дональда Трампа, який аж млів, коли стояв поруч з Путіним на зустрічі в Хельсінкі — яка честь з вождем світового консерватизму ось таr запросто…
А потім в Європі дивну метаморфозу пережив Орбан і Дуда, Ердоган, а за ними і Беньямін Нетаньяху. А потім в бундестаг ввійшла партія правих популістів “Альтернатива для Німеччини” і число її партійців зараз стрімко зростає. А недавно перемогу на парламентських виборах в Нідерландах здобув правий націоналіст Герт Вільдерс. А тепер вже праві радикали з Угорщини й Румунії (зачекайте, скоро будуть і в Польщі) стали відверто висловлювати територіальні претензії до поруйнованої України.
Путін, як і Гітлер у свій час, став каталізатором правого перевороту у західному світі. Він очолив світовий рух консерваторів. Виборці втомилися від ліваків-лібералів. І забули, до чого може призвести крен до правого популізму.
Ліберали всього світу розгублені. Вони розмахують цифрами небувалого економічного росту, небаченним матеріальним благополуччя жителів Європи і США і відверто не розуміють, чим невдоволені виборці, які на виборах до Європарламенту можуть привести в червні цього року сотні орбанів і вільдерсів.
А питання в цінностях. І вони — як би нас не гіпнотизували економісти й фінансисти з науковими ступенями — не зводяться до валового національного продукту і доходів на душу населення. Ще в дискусіях кінця 19 століття між соціал-демократами таку філософію називали “примітивним економізмом”. Виборці бачать, що ліво-ліберали неспроможні подалати виклики сучасності. Культ процедури і бюрократії – слабкі інструменти перед тиском ісламського фундаменталізму, небаченої стихійної і організованої міграції, деградації будь-яких ознак національної ідентичності. Електорат шукає рятівників. І Путін з Трампом — тут, як тут.
Віктор Лешик
