Раніше шото я сильно переживав, але зараз мене трохи попустило стосовно норманду 09/12. Хай буде що буде. Нам і так нічого не говорять. І не скажуть. Нам достатньо знати, що Штірліц має 5 сценаріїв. От 09/12 й побачимо.
А я цей день розцінюю як епохальний для президента. Головний день його президентури, від якого залежить подальший статус. Це буде іспит на цю посаду.
Для мене основна інтрига полягає ось у чому: від імені моєї країни в Парижі буде Кіт Леопольд чи Державний Діяч? Я першим зааплодую, якщо 09/12 побачу не кота, а тигра.
Наративи, з якими Україна мала б їхати на норманд, насправді дуже прості й симетричні, і в них зовсім не важко заблукати. Насамперед себе треба спитати: ми їдемо туди карати Росію чи миритись? Ми їдемо здаватись – чи фіксувати провину й відповідальність Росії? Ми їдемо туди як жертва вторгнення – чи як жертва внутрішнього сепаратизм-конфлікту?
Все просто до неможливості.
Мені дуже сподобався новий термін від міністра Пристайка. RUxit. Чудовий термін! RUxit. Геть Росію з України! Я б дуже хотів, аби RUxit перетворився на державну стратегію нової влади. Повний RUxit – тобто повне вичавлення раші і всього руского з українського життя, а не лише територій. Під таку ідеологію я підпишуся залюбки.
Але в норманді буде не Пристайко.
Там буде Росія, яка наполягатиме на ясно чому: відводите свої війська, даєте особливий статус з усіма амністіями-міліціями-тощо, та й узагалі напряму говоріть із Л-ДНР як рівними собі. Під це підв’яжеться газова голка, адже грудень – останній місяць угоди про транзит. Підозрюю, що поступки для газпрому будуть запропоновані взамін за наших полонених. Мене це не здивує. Бо на красній площі живуть нелюди, які живих людей потрафлять міняти на «дешевий газ».
Дилема: коли в іншої сторони нема нічого святого, то де межа твого власного цинізму й витримки? Ось так, у муках між совістю й раціо, народжуються Державні Діячі.
А тут ще й Макрон, який не бачить РФ ворогом. І Меркель, яка будує північний потік-2. Для того, аби нас остаточно спихнути в руссмір, їм 09/12 суто для себе треба зрозуміти одне-єдине питання: чи є зелена Україна питомо проросійською країною? Якими ми бачимо свої стосунки з агресором: холодними чи братерсько-гарячими з усім пакетом дружби, примирень, добросусідства, торгівлі?
09/12 – це день, коли Зеленський дасть відповідь усьому світові. Я теж чекаю з нетерпінням відповіді на просте питання. Хто ми: східний кордон Європи – чи західний кордон Росії?
Символічно, що норманд відбудеться 09/12. Міжнародний день жертв геноциду. Будемо вічі в вічі розмовляти з країною, яка відколи існує, влаштовує безперервний геноцид українцям. Забороняє мову. Висміює культуру. Заперечує самодостатність. Не припускає існування успішної НЕросійської України. Спить і бачить нас своїм придатком.
Пам’ять про багатомільйонні жертви руссо-геноцидів мала би заважати бачити в північному сусідові просто сусіда. Тому 09/12 – це мала би бути зустріч із ворогом.
З ворогами теж можна і треба зустрічатися.
Але для цього Державний Діяч має перемогти Кота Леопольда.
Грудень… зима… сніг… віра в чудо…
Остап Дроздов
