До конюшні, де жили благородні коні, пробралась свиня — попросилась трохи пожити, бо її переслідують і хочуть зарізати. Коні пожаліли свиню і дозволили жити з ними. Через певний час свиня опоросилась. Поросята виросли також у свиней і в конюшні стало мало місця. І ось в один чудовий день свині заявили, що тепер це не конюшня, а свинарник…
… І що коні мусять поважати вимоги свиней, бо вони також законні мешканці цієї конюшні-свинарника, і що вони також мають право на свої, свинські правила життя тут. Коні і цього разу з повагою поставились до свиней та дозволили їм трохи змінити правила співіснування в конюшні-свинарнику.
Минуло ще трохи часу, за який конюшня свиньми була повністю перетворена на свинарник — коні почали 
хворіти і вмирати, а свині запросили тепер вже до свинарника своїх родичів та почали притискати коней чи просто їх не помічати.
Згодом свині заявили, що вони тут народились і конюшня насправді завжди була свинарником, що це вони «благородні коні», а коні справжні занадто дурні, щоби розуміти такі елементарні речі.
Більшість коней померли, а ті, що лишились, пішли світ за очі шукати собі нову конюшню.
ТАК І З УКРАЇНЦЯМИ — кожна свиня знає краще за нас як нам жити, у що нам вірити, якою мовою розмовляти і якою насправді є наша історія!
КОНІ, НЕ ВІРТЕ СВИНЯМ!
Галина Студеннікова
