Цю історію мжна назвати ще — «Ось так загинув гусєв». Чи пєтров, сєдих, єпіфанцев і т.д., не принципово. Історію розповіли знайомі знайомих, а тим, своєю чергою – ще знайомі причетних, які чули від очевидців десь в околицях Сургута. Тож за достовірність окремих деталей відповідальності не несу, за що купила…
Отже, Льоха, «участнік есвео», контужений, повернувся з госпіталя в рідну дєрєвню. Хоч контуженим він, напевне, був ще до війни, є підозра, що від народження. Як належить «освободітєлю», в Україні накрав різного добра, перлиною став унітаз, відносно новий.
Оскільки зручності в льохи з діда-прадіда надворі, то пристосував «трофей» в дерев’яному нужнику, встановивши його поверх отвору в дошках. Стирена сантехніка вписалася в ісконний інтер’єр трохи не монаршим троном. Льоха полюбив на ньому куняти годинами, просто так, «бєз надобності».
Настали в його родині тішь да благодать – поки сидів, то менше бухав, відповідно, довше залишалися нетовченими дружина і синок Костік. Анфіса на унітаз трохи не молилася.
Але якось підгнилі дошки не витримали ваги і провалилися на дно туалету разом з Льохою. Фаянсові уламки порізали окупантові жопу і все, що довкола неї. Смердючого, скиглячого й лютого доправили в районну «больнічку». Там Льоха заприсянувся хірургові, який накладав шви, помститися за ганьбу «проклятим укрАінцам». Бо це вони, звичайно, винні у його лайно-пригоді.
Щойно загоїлися рани від унітаза, попросився знову на фронт, тепер уже добровольцем. Незважаючи на протести Анфіси (і тиху радість Костіка). У воєнкоматі гусєву (пєтрову чи єпіфанцеву) зраділи і відправили на донецький напрямок. Де протягом тижня його апетит до чужого назавжди вгамували ЗСУ.
Отримавши похоронку і поголосивши «для прілічія», Анфіса пішла вибивати вдовині «льготи». Але їй дали значно менше, ніж сподівалася. Вона підняла крик, і ось таким чином передісторія смерті Льохи набула розголосу.
Ти, унітазе український, хоч і не твердая криця, але все одно – високоточний, мінус один Льоха. Награда нашла «гєроя». На фото: модель не має відношення до описаного, це креатив невідомих умільців із Закарпаття.
Людмила Пустельник
