Ці нотатки для тих, хто, як і ми, шукає в Україні нових альтернативних місць для зимового відпочинку. Отож — Мигово! Про це місце, що позиціонує себе, як головний гірськолижний курорт Буковини, чули давно. Колись «Феєрія мандрів» зняла про нього великий промоційний випуск. Подумали: відтоді курорт мав би розвинутися ще більше. Тому і вирішили вибрати його на ці святкові вихідні. І от що ми побачили, подолавши 270 кілометрів дороги.
Курорт Мигово розкинувся в передгір’ї Вижницького національного природнього парку. Тож природа тут справді чарівна і ми потрапили в справжню зимову казку, яка, безперечно, милує око. Але зимових краєвидів ми і вдома маємо з надлишком. В першу чергу нас цікавили гірськолижні схили, і тут наші очікування не зовсім справдилися. Ми розуміли, що це не Буковель і, тим паче, не Валь Гардена, але для гірськолижного курорту, який функціонує щонайменше років десять, два бугелі — то таки замало. Так, гірськолижне Мигово — це один схил довжиною в один кілометр. На вершину можна піднятися двома бугельними витягами, 
що працюють паралельно. Самі розумієте, що це зовсім не те, що можна назвати гірськолижним курортом.
По-перше, не до снаги цілий день мотати вверх-вниз, як пес на ланці, по тій самій трасі. А, по-друге, піднімаючись кілометр бугелем, втомлюєшся більше, ніж спускаючись схилом. Ну, і ціна денного абонемента з таким сервісом становить 600 гривень в будні і 700 у вихідні. А хтось каже: Буковель дорогий!
Справедливо буде сказати, що крісельний витяг тут все-таки є, але він поза межами комплексу Мигово і, що значно важливіше, працює тільки, як оглядовий (ціна одного підйому-спуску 130 гривень). На запитання чому не працює гірськолижний схил біля витяга (траса там справді є) отримали відповідь, що природнього засніження недостатньо для його відкриття, а для снігових гармат нема води. Мені це пояснення видалось трохи дивним і дитячим. Вгатити такі гроші на будівництво витяга і не організувати підготовку схилу — то якось не дуже правдоподібно. Але то вже справа власника. На верхній станції цього витягу є місце, де можна перекусити і зігрітися гарячи напоями. Ну, і краєвиди для фотографування тут «бомбезні»!
Тепер щодо інших послуг і сервісів.
Тут діє сноутюбінгова траса, на вигляд не надто довга і не надто закручена (на свому досвіді не випробували). Є каток, досить таки пристойний. Квадроцикли-снігоходи теж є, як і всюди 
в на гірських відпочинках. Є також відпочинковий центр «Трембіта», що має боулінг, більярд, конференц-залу та СПА-зону, яку треба замовляти окремо на певні години. Там є кілька різних саун, а також внутрішній та зовнішній басейн. Якщо замовляти на велику компанію, то це, звісно, має сенс, але на двох людей абсолютно не раціонально.
Щодо закладів харчування, то вони тут в достатній кількості і різного рівня сервісу. Хоча це, знову ж таки, дуже відносно, бо загальний рівень бажав би теж бути кращим. До буковелівського рівня тут ще дуже далеко, але і ціни відповідно теж нижчі.
Проживання. В самому комплексі Мигово є чотири готельні комплекси різного виду розміщення, як класичні готелі, так і окремі будинки-шалє. Але крім цього поряд — величезна кількість готелів і садиб, де можна комфортно відпочивати. В багатьох є власні СПА-зони, чани, внутрішні і зовнішні басейни, альтанки, мангали і т.п.
Ми проживали в готелі «Карпатська вежа», який входить до комплексу Мигово. Обирали його з надією, що він виходить безпосередньо на гірськолижний схил, але виявилося, що це не зовсім так. Сам готель непоганий, але, як на мене, доброго менеджменту йому таки бракує. Відчувається невідповідність між ціною і якістю. Сніданок, як на карпатські готелі, 
біднуватий. Але найбільше злостило, що за такі немалі гроші за сніданкові каву треба було платити окремо (43 гривні!), бо передбачено… тільки чай. То якось дивно для готелю, що коштує дві тисячі за добу!
В готелі є сауна з басейном, яку теж треба замовляти окремо. Щоб якось урізноманітнити наш відпочинок, ми так і зробили. Але і тут готель «підкачав»: басейн, що мав бути теплим — був льодяним! Хоча нас не запитували чи ми моржі! Звичайно, після сауни і такий був досить комфортним, але навіщо було менеджеру розповідати байки про теплий басейн?! Дрібниця, але вона створює загальне враження.
Тож підсумую.
Відпочинок в Мигово має сенс, якщо ви просто хочете відволіктися від набридлого міста, подихати карпатським повітрям і вам не надто розходиться на лижному катанні. Ну, хіба що ви живете неподалік цього місця і можете гайнути на кілька годин, щоб пару разів катнутися схилом і збити оскому від довгого «некатання». А ще склалося відчуття, що в Мигово варто їхати відпочивати літом. Тут чарівна природа і всі заклади більше все-таки «заточені» для літнього відпочинку.
Та, не дивлячись на певні деталі, ми покидали Мигово з добрим серцем, бо головне не побутові чи організаційні незручності, а та атмосфера, яку кожен створює собі сам. А ми вміємо собі її створити будь-де! А тепер, після мого суб’єктивного огляду, мусите вже самі зробити висновки про те, чи підходить Мигово саме вам!
Галина Новосад
