Вранці пішов у засвіти Віктор Огнев’юк…
Ви стільки уроків дали мені, що і не злічити. Це були десять років дружби, підтримки, безлічі найшаленіших, найпрекрасніших проектів та ідей! Ви були генієм креативу з українською душею! Останній ваш урок для мене був сьогодні — це нагадування. Нагадування про крихке людське життя!
Якими уважними ми маємо бути щодня один до одного. Маємо встигати любити, спілкуватися, радіти…
Можливо, в мене є багато фото, яких колеги ще не бачили. Тому хочу, щоб їх побачили і згадали вас ось таким — щирим, неформальним! Особливо світить мені останання, у вашому саду з магноліями…
Зробила її після того як разом побували на позиціях Тероборони, в яку наш ректор вступив першого ж дня війни. У нас був батл — ми знімали на дві камери, а він на фотоапарат виступ хлопців-тероборонівців. Потім записували в студії його лекції Філософія освіти — 12 лекцій. В університеті було дуже тихо і безлюдно, але ми працювали…
Ректор попросив мене щоб я зібрала в одну папку всі фото і відео, які ми знімали за ці десять років співпраці — казав, що нарешті має зробити свій архів. Папка ця зібрана, дорогий Вікторе Олександровичу. Тут декілька світлин з неї…
Мар’яна Ангелова
