Культура

Національна свідомість, що заросла салом

Лев Чміль: «…багато говорилося і говориться про витворення української національної Ідеї, яка має об’єднати/повести/зцементувати… Виходячи з багаторічних спостережень, хочу сказати, що вона є! Природня і щира, всмоктана з молоком матері, вбита цвяшком в генотип українця. Є! І це — особистий/родинний добробут! За всяку ціну, за будь-якої влади, всупереч всьому». Справді, це реальна й сильна ідея.

Давно перевірена в українській культурі. Але це не національна, а родинна, часом навіть родова культура. Культура найвищого гатунку, але… не того рівня. Потрібна таки національна, а не тільки родинна ідея й культура (і вона теж є) та відповідна національна свідомість (а от її немає, не виросла, точніше – заросла салом).

«Єднаймося!» – це заклик на кшталт «Телись, ялова, давай молока». Набуття національної свідомости – це трохи довше, ніж 9 місяців чи й 9 років. Це дуже тривала перебудова всієї системи звичаїв, особливо в сфері виховання дітей. Можна, правда, цей нудний етап перескочити – та ось уже й перескочили, тільки ще не зрозуміли, куди вскочили…

Відбувається те саме, що й загалом у біосфері: гинуть не нікчемні види, а незахищені, з цінним хутром, бивнями, мускусом чи просто смачним м’ясом. У людей виграють ті, в кого добре налагоджена національна свідомість і, відповідно, національна дисципліна. Коротше, виграють міцні національні держави.

Цінні біовиди людина сяк-так намагається захистити. Про цінні народи-невдахи поки що ніхто не дбає – для цього потрібна свідомість іще вищого рівня, глобальна (не плутати з глобалізмом, який узагалі не означає свідомости). І звідки виглядати ту глобальну свідомість?

Це до питання «Чи діждемось ми Вашингтона».

Василь Триліс

1 Коментар

  1. Вікторія

    Вдалий заголовок. Цитата, наведена на початку — чи не сарказм? Не може бути, щоб це було сказане всерйоз. Українцям треба перестати милуватись своєю лагідністю, хазяйновитістю та миролюбством. Усе це обертається заскорузлим політичним інфантилізмом, від якого просто соромно.

Залишити коментар до Вікторія Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *