Колись, заробляючи гроші телерекламою на каналі ICTV, я вів щоденник, у якому записував, як легкі допінги впливають на емоційну та логічну переконливість під час розмов із потенційними рекламодавцями. Я перепробував усі види кави, чаю, мате. Вживаючи їх, я записував, чи вдалося переконати співрозмовника віддати гроші на рекламу і за який час у мене вийшло його переконати.
Алкоголь відразу відпав, він не давав потрібного ефекту. Легкі наркотики, які мені запропонували, виявилися ще менш ефективними за алкоголь. Згодом я почав використовувати технології НЛП та енергетичну гімнастику, які були ефективніші за деякі відриті мною рецептури кави, до якої я домішував вигадані мною комбінації спецій.
Працюючи над останнім романом, через причину особистого характеру, я відстав від графіка написання на півтора місяці. Але не це мене найбільше хвилювало. Я випав з емоційно-енергетичної хвилі, яку створив у собі і постійно в ній перебував. Навіть уві сні у моїй уяві виникали сюжети, які я вранці відразу записував.
Після вимушеної перерви я впав у ступор. І щоб із нього вийти, повернувся до апробованих енергетичних практик у той час, коли займався телерекламою. Цього разу до них я додав ідею давньоіндійської поетики «дхвані-раса», за якою естетичні емоції, які пробуджують у людини мистецтва, створюють вісім переживань: любовне, комічне, трагічне, несамовите, героїчне, страшне, потворне, чарівне.
Під кожну емоцію я підбирав музику, фільми, поезію, прозу – те, що найсильніше впливає на емоції. За тиждень я пробудив у собі емоційно-енергетичну хвилю, яка перевершила ту, у якій я був на початку написання роману.
Я опинився на такому підйомі, що не міг більше ні про що думати. Мене всього трусило. Мої пальці не встигали набирати слова на клавіатурі. Я відривався від великого екрана моноблоку, хватав пачку паперу, лягав на підлогу й писав, відкидаючи списані листки паперу за спину. Щотижня я купував два десятки ручок і пачку паперу й списував їх. У такому стані я писав, доки відчув, як спадає хвиля, і тоді поставив крапку. Так був написаний мій останній роман.
Володимир Даниленко
