У Києві збирають пропозиції з перейменування 279 міських об’єктів. Пишу обгрунтування з приводу перейменування Чеховського провулку і вулиці Тургенєвської. Тургенєву взагалі пощастило неймовірно — у Києві 3 вулиці його імені: просто Тургенєва, Івана Тургенєва і одна Тургенєвська, що пересікає вулицю Гончара і Бульварно-Кудрявську, міститься в письменницькому районі, поблизу Роліту.
Шкода, звичайно, що в Києві вже є вулиця Валер’яна Підмогильного — вона далеко від центру, в Голосіївському районі, а вартувало б Тургенєвську переіменувати на вулицю Валер’яна Підмогильного. Однак не вийде.
У такому разі, можливо, варто цю вулицю назвати на честь Зінаїди Тулуб, котра жила в цьому районі в юності і вчилася на жіночих курсах — там тепер міністерство надзвичайних ситуацій. Чеховський провулок можна було б переіменувати на честь Бориса Антоненка-Давидовича, котрий жив на вулиці Михайла Коцюбинського, а Чеховський є її продовженням, але вулиця його імені вже є в Дарниці.
Якщо так, то хай би ця маленька, але дуже світла вуличка носила ім’я Миколи Лукаша, котрий теж жив у цьому районі в молодості. Так вже є і його вулиця у Солом’янському районі, в якому він ніколи не бував. А от Володимир Міяковський жив на Ярославому Валу, вулиці його імені у Києві нема. Теж гарна кандидатура для перейменування Чеховського провулка.
Я перелічую все це для того, щоб показати, яке в нас сильне почуття меншовартості усі 30 років Незалежності. Ми не змогли навіть назвати центральні свої вулиці іменами тих людей, які цими вулицями ходили, іменами людей, які є нашим обличчям і нашою гордістю. Поназивали іменами письменників, які зовсім з Києвом не пов’язані. Дуже це сумно.
Роксана Харчук
