Пішов із життя генерал армії, державний діяч України Євген Кирилович Марчук… Разом з ним в історію відійшла ціла епоха. Своїй колезі і товаришці, дружині Євгена Марчука, редактору газети «День» Ларисі Івшиній, рідним і близьким Євгена Кириловича висловлюю щирі співчуття.
Щодо постаті Євгена Марчука маю неоднозначні почуття. І не тільки я відчуваю такий психологічни дисонанс. Думаю, мене зрозуміють ті, хто служив і працював y Зовнішній розвідці України і спричинився до її розбудови в часи, коли Євген Марчук очолював посаду секретаря РНБО України і був прем’єр-міністром України.
Треба прийти до тями від цієї несподіваної звістки, і я десь згодом розповім багато цікавого про роль Євгена Марчука у створенні Служби зовнішньої розвідки України, створенні закордонної розвідувальної мережі України, про організацію таємного співробітництва українських розвідників зі спецслужбами США і Великобританії, про роль Марчука у створенні інтернет-видань «Українська правда» і «Україна кримінальна», про таємну війну Євгена Марчука проти Леонідa Кучми, про війну Марчука з колишнім проросійським шефом СБУ Леонідом Деркачем і його сином Андрієм, про ключову роль Євгена Марчука у касетному скандалі «Кучмагейт» та багато чого іншого…
Рано-чи-пізно я збирався про це написати.
Мабуть, цей час настав.
Ростислав Демчук
