У мене завжди був підвищений поріг гидливості. Якось у першому класі я йшла зі школи і випадково побачила дохлу крису. Це було настільки гидко, що мені вивернуло кишки, і я ніби заклякла на тому місці. Моя сусідка баба Галя, яка з вікна побачила це шоу із залишками шкільного обіду на тротуарі, не витримала та вийшла, накричавши на мене: ну що ти, дурепа, стоїш та любуєшся нею?
Зрештою, я отримала тоді один із важливих уроків життя, яких не викладають у школі. Не зациклюватися на негативі. Не впускати його у себе. З тих пір я ходжу в уявному та реальному білому пальті, оминаючи бруд…
Думаю, оця викормишка дешевого театру «Чорний квадрат» навіть не мріяла про таку популярність, яку їй зробили в соціальній мережі з її «сіськадовськом». Та й рейтинг того крисячого шоу для тих, хто памʼятає, 
як пив за клубом самогонку, закусюючи яблуком, теж піднявся після такого ажіотажу у Фейсбуці.
Тому у мене запитання баби Галі: чого ти стоїш та любуєшся? Чи це генетична схильність до мазохізму, недарма ж Мазох народився в Україні?
Чи варто обурюватись тими, хто пішов на той концерт, заплативши немалі гроші за квиток, якщо ми всі заплатили за це гроші, бо з бюджету на це гівномарафон із його кварталами виділили наших майже 2 мільярди гривень. І всі це проковтнули, а тепер вам вивертає кишки? Але ви не лише дивитеся його у новорічну ніч, а й навіщось показуєте це лайно іншим! А чого ви, власне, чекали? Що вам у цьому шоу покажуть уривки із шекспірівської комедії «Сон літньої ночі», жарти Мольєра, або заграють на роялі «Оду радості» Бетховена?
Чи хтось очікував, що артист, який втілив образ недолугого закомплексованого українця у «Скаженому весіллі», покаже тут майстер-клас з мініатюр великого Чапліна? (Національному академічному драматичному театру імені Франка — окрема ганьба за туалетний гумор ваших народних артистів, та моє щире глядацьке фу!)…
«Вечірній квартал» був і лишається апологетом проросійських політичних кіл. Там немає нічого випадкового і там, на жаль, зі снайперською точністю влучають в ціль маніпулюванням масовою свідомістю. Так було напередодні сумнозвісних виборів 2019, і так, на жаль, є і зараз. А оцей постійний дошкульний стьоб над жителями окупованих територій — нічого іншого, крім вмілої пропаганди у підготовці до можливого перемирʼя, який можуть зненацька запропонувати, умовою яких буде подарунок ворогу назавжди і Півдня, і Донбасу…
І на швидкоруч зляпаному референдумі, на який ви погодитесь після втоми від таких масових обстрілів, у вас в памʼяті обовʼязково спливе ота «сіськадовська», яка псує ваш кіношний патріотичний фейс із модною борідкою з барбершопу…
Людмила Семенюк
