Ще коли йшла декомунізація, я говорив про необхідність прибрати пам’ятник Попудренку і перейменувати вулиці його імені. Бо він був комуністичним діячем, причетним до вбивств українців. Та й щоденник його, опублікований уже давно в журналі «Сіверянський літопис», свідчив: перед нами патологічний вбивця. Наприклад, він пише: зустріли в лісі дядька, що по дрова приїхав — розстріляли. Зустріли дезертира — розстріляли…. Зате пограбували спиртзавод і повпивалися… Такі були совєтські партизани.
Проте тоді на захист Попудренка стала його загибель у другій світовій війні. Але тепер Український інститут національної пам’яті звернувся до Чернігівської обласної адміністрації та міської ради з вимогою виконання Закону — себто пам’ятник Попудренку біля обласної бібліотеки треба демонтувати, а вулицю перейменувати.
Заступник голови УІНП Володимир Тиліщак пише: «…На тлі триваючої агресії росії проти України, до Українського інституту національної пам’яті надходять звернення громадян щодо необхідності виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», а саме, проведення демонтажу пам’ятників та пам’ятних знаків присвячених Попудренку М. М. у місті Чернігові та Чернігівській області».
Наголошено, що «пам’ятники та пам’ятні знаки на вшанування пам’яті Попудренка Миколи Микитовича (1906–1943) у м. Чернігові та Чернігівській області підпадають під обмеження, оскільки встановлені на честь особи, яка обіймала керівні посади у комуністичній партії (у 1937 р. – перший секретар Новобасанського райкому КП(б)У, а з 1940 р. обіймав посаду третього секретаря Чернігівського обкому КП(б)У)».
Тож коли нарешти позбудемось пам’ятника кату — питання до Вячеслава Чауса і коли перейменують вулицю — питання до Владислава Атрошенка?
Зрештою, в Чернігові досі є вулиці трубадура революції Маяковського, психопатки Зої Космодем’янської, яка палила хати людей серед зими і люди її німцям здали… Є досі вулиця Фікселя, що командував при форсуванні Дніпра, де кинули не навчених «сірих свиток» з Чернігівщини на погибель…
Василь Чепурний
