Вино треба робити з радістю! Бо від пиття вина обов’язково має бути радісно. Тож в цю святу неділеньку почну робити вино Перемоги. Перебродить воно з мелісою і м’ятою… Знаю, буде добрим, чистим, запашним, а найголовніше цілющим. От, вина ще нема, а у мене вже бринить сльоза.
Бо п’ючи це особливе вино, ми маємо крепко виплакатись… Виплакатись не як жертви, а як ПЕРМОЖЦІ. В глибокій шанобливості згадати кожнісіньку жертовну душу, яка покладена була на вівтар Перемоги. А далі уже плакати з радости. З радости за Життя.
Тож прямо зараз приступаю до виготовлення особливого вина.
Сергій Файфура
P. S. А сльоза вже бринить…
Ділюся рецептом. Він дуже простий. Коли уся виноградна маса перем’ята для попереднього бродіння, я кладу в ту жижу добрий пучок меліси і м’яти. І в емальованій каструлі усе це настоюється днів 4-5. І коли віджимається сік для майбутнього вина, там уже присутні пахощі і смак меліси і м’яти (якось-то встромляв у ту жиду два бакси — смаку, холєра, не додало, жарт).
Та все ж справжній смак залежить від настрою, з яким робите вино. Адже воно живе, вино усе чує. Любіть його і воно любитиме вас! Недолюблине вино — це як недолюблена жінка. Від того тільки печалі…
