Часто постає питання літературної критики, і як на це повинні реагувати автори. Книга, це в першу чергу продукт. І критика будь-якого продукту просто повинна бути. Це тільки для автора його текст є Святим Ґраалем, а для читача це ще одна річ на полиці, про існування якої він дуже швидко забуде.
Джентльмен
З джентльменського на ньому був тільки костюм. Шойлік жив по вулиці Богдана Хмельницького і чотири рази поступав до університету на геофак, але кожен щоразу із того виходив лише фак. Тому він по великому блату екстерном закінчив курси бухгалтерів і все радянське життя працював у житлово-комунальній сфері на посадах, які нічого не обіцяли.
Будьмо реалістами
Політик і його характер-вдача
«Президента атакував кріль»…
У квітні 1979 року президент США, демократ Джиммі Картер рибачив з човна, поблизу містечка Плейнс в штаті Джорджія. Раптом він побачив, як до нього пливе водяний кролик (є там такий звірюга, схожа на звичайного зайця). Кролик загрозливо шипів і щирився. Джиммі Картер злякався і почав відбиватися від кролика веслом…
Копняк для пробудження
Трамп виграв уже 21 липня. У день, коли клан Обами поставив замість Байдена кандидаткою Гаріс. Того ж дня я написав: Гаріс не спроможна перемогти Трампа. Навмисно притримував вихід своєї книги. До виборів. Називається книга “Віруси в демократії”. Книга якраз відповідає на питання: чому при ультраліберальній виборчій системі виборів до влади приходять найгірші?
Віденський пінгвін
У Відні в рамках щорічної кампанії з популяризації читання книжок «Одна книга. Одне місто» за 2024 рік ухвалено надрукувати роман Андрія Куркова «Пікнік на льоду» стотисячним накладом і безкоштовно роздати на вулицях міста. При цьому автора чомусь називають найпопулярнішим (!) українським письменником у світі.
Краще не пишіть, якщо можете…
Беручи до рук черговий роман, я довго вдивляюсь в обкладинку, котра завжди несе в собі певне посилання, якийсь натяк або й квінтесенцію написаного, якщо дизайнеру вдалось передати ідею твору. Інколи саме обкладинка дає відчуття чогось недомовленого або й спотвореного настільки, що й читати не спішиш, бо окрім розчарування нічого не очікуєш.