Грузинська джазова співачка Ніно Катамадзе сказала голосне й категоричне «досить» своїм виступам з концертами в Росії. Заяву грузинською мовою вона опублікувала на сторінці у Фейсбук.
Після джазу у Москві
Category Archives: Ексклюзивна хвиля
Колективна дурість або Вибір із відібраного
На рівні метафор ці (в тому числі ці) вибори бачаться мені приблизно так: … найкращий вибір робиться тоді, коли немає вибору. А в політиці все навпаки: за наявності вибору зазвичай обирають (най)гірше. Я давно втратив віру в колективну мудрість народу, позаяк колективною буває лише дурість.
Про людей і воші
«Нас ніколи не було 52 млн. Нас було набагато менше, пише у Фейсбук Катерина Коломис. А ці люди, які живуть серед нас віками і ненавидять все українське — в них інше коріння, не українське…»
Це – мана. І це мина
«Мерячка, Уотсоне!»
Майже сто років тому британський лікар-полярник Уотсон описав дивну хворобу, що її жителі Півночі називали «емерик» або мерячка.
Маятник не зависає у крайній позиції
Я консерватор. Я переконаний, що див не буває. Ні в особистому, ні в суспільному житті. Не існує ніякої простої та універсальної формули успіху. Успіх — результат важкої праці. Будь-яка халява завершується погано. Все інше — брехня і паразитування на інфантильних ілюзіях.
Медіа-Чорнобиль або Типова каналіZIKація
Минулого тижня я вернувся з-за кордону й отримав дзвінок від нового власника ZIKу. Тарас Козак попросив не робити ніяких публічних заяв до зустрічі з ним через тиждень (він теж був за кордоном). Для мене етика є важливішою від ситуативного хайпу. Я дотримав слова.
«Лівий» коньяк для Вінграновського
«Губами теплими і оком золотим».
Так називалася книжка Миколи Вінграновського, яка вийшла 1984 року в письменницькому видавництві. За обсягом — усього 62 сторінки.
Сумно і тепло про Миколу Холодного
Побачила світ книжка, яка мала б вийти багатотисячним тиражем, натомість прийшла до читача лише у кількох сотнях примірників. Та й знайомити з нею найширший загал книголюбів годилося б десь у переповненій людом і телекамерами просторій університетській світлиці.
Хіба би якесь Боже диво!
Те, що сьогодні відбувається з Україною — це наслідки багаторічної побудови олігархічної моделі країни. Суть її в кількох рисах:
Як Тарапунька з Кондуфором поквитався
У своїх нотатках «Ефект Тарапуньки і Штепселя» я обіцяв розповісти цю історію з життя компартійно-радянської номенклатури й богеми, хоч вона й не буде святочною до столітнього ювілей Тарапуньки (Юрія Тимошенка, нар. 1919 р.). Цю історію розповів мені колись мій старший друг Володимир Данилейко. Він же знав її з перших вуст, здається, від самого Тарапуньки.
