Дзвонить товариш: «Як звали матір Йосипа?» «Якого Йосипа?» «Того, що євреї у Єгипет продали. Рахіль чи Ребекка?» Я після паузи: «Ви там по скільки чарок глеменули?» … І я пригадав оповідання Лєскова, коли чоловік повередився розумом… Бо Біблію читав.
Якби у мене зараз був казанок, чавунець чи банячок, то я готував би в них. Пішов би на край Мисайлівки і купив би з кілограм гарної свинини. На Боднях чи Надроссю є магазини, у яких можна придбати шматок гарної свинини. Мені потрібно було грамів 700. Гарне м’ясо (хоча гарними бувають жінки, а м’ясо смачним), щоб ти не готував, аби зіпсувати, треба добре постаратися.
Довго до мене гукала земля і нарешті догукалася. Якоїсь весни дав я зорати на сільській дачі сотку перелогу між старими яблунями. Грядки робили, наче бавилися. Земля легка і пориста, як перетрухле дерево. Садити згодилася баба Литвачка, що за моїм потічком випасала кіз. Вузлик живої плоті в бавовняній хламидині, руки-галузочки, стерте вітром личко, ямка беззубого рота. Боса. Дев’яносторічна дітвачка.
Цього дня 1991 року Михаїл Горбачов пішов у відставку з посади президента ссср. Він був першим з радянських генсеків, хто не був убитий або отруєний, або винесений вперед ногами. Він був першим і останнім, хто пішов сам. Звісно, під тиском обставин. Але все одно сам.
Іди спокійно, брате мій.
Дивись – я викидаю камінь.
Я добрий брат.
Я звуся Каїн,
Але я вбити не зумів.
Душа в ваганнях, як в багаттях.
Сумління сходить на вогонь.
Та я боюсь не гніву батька,
Не гніву Господа мого.
Хочу написати кілька слів про прекрасну книжку Юрія Рокецького «Всьо чотко!» Ця праця отримала нагороду ВВС в жанрі есеїстики. Звичайно, це умовність, бо книжка Рокецького — це професійно написана історія українського рок-н-ролу й біту, книжка, в якій подано достеменний портрет часу і всіх тих поколінь, які уможливили проголошення Незалежності України.
Всі поети – онаністи (шучю). Писати гарні вірші можуть виключно невпевнені в собі люди не щасливі в особистому житті. Тобто вони можуть удавати, буцім щасливі, але насправді – нещасні. Натомість прозаїки – ті ще їб..ки, які полюбляють жорстоке порно не тільки на екрані монітора, але й в реальному житті.
Поезія за муром, наче звір
з іржавими голодними очима,
в її утробі скло загаслих зір
і леза крил старого херувима, –
затисла горло місячне, немов
рука коханки, і щелепи вовчі
зціпила, і солодку п’є любов,
і дивиться в його безумні очі.
“Ми під обстрілами щодня, а ви зрадники!” -1. “Через таких, як ви, нас убивають рашисти!” – 2. “Мало того, що покинули Батьківщину, ще й гавкаєте щось там на фб?!” – 3. “Зеленського критикуєш? російський наратив! А чого путіна так часто не лаєш, кремлівська запроданко?” – 4. “Виїхали? То пельку стуліть і гроші присилайте на війну, все!” – 5. І т.д.
Наш земляк із Риботина на Коропщині Олександр Усик знову «навставляв» британцю Ф’юрі на ринзі у Ер-Ріяді. Це Саудівська Аравія, суворе королівство одного роду – саудитів, лідер мусульманського суннітського світу.
