Ще 6 років тому ми видавали книжки Антіна Мухарського у чотирьох різних видавництвах. Кожне мало свої переваги й недоліки. Це були бартерні стосунки. Автор жодного разу не отримав гонорар чи роялті. Лише відсоток від тиражу. Тобто з письменником розраховувалися книжками. А далі ми вкладалися в участь у книжковому фестивалі (це дорого) й за 4 дні продавали все, що отримали. Після того, щоб задовольнити попит шанувальників, викуповували книжки у видавців за ціною, яку вони пропонують для книгарень.
Daily Archives: 2 Грудня, 2023
Нова книжка закарпатської швейкіади
Воістину, непередбачувані шляхи Господні! Ми ніколи не знаємо, що готує нам доля, але певні речі можемо сприймати, як винагороду за свої добрі вчинки. Саме такою «amor fati», любовʼю долі, вважаю свою зустріч на перехрестях життя з унікальною людиною, співцем Закарпатського краю – Дмитром Кешелею. Спочатку наше спілкування було опосередковане його творами.
Фільм, що роздратував знавців історії девʼятого класу
— Ти напишеш мені завтра? — Напишу… — А післязавтра? — А після післязавтра? — А після після після післязавтра? — А після, після, після, після… У цьому короткому діалозі — довге відлуння великої любові, яке пройшло через два століття, і яке великий режисер зробив рефреном своєї епічної драми «Наполеон». Хоча вона не так про кохання, і не так про пагубне стремління карʼєри за будь яку ціну…
Забагато Жозефіни…
Ну шо. Сходив. Довго думав, що б написать. Коротше: незадоволені історичним фільмом Рідлі Скотта «Наполеон» — рівно ті самі українці, хто в захваті від «Довбуша», «Темних часів» (це про Черчілля) та інших костюмованих фільмів про реальних історичних персонажів. Я не кажу, що це погане кіно. Погане кіно знімають русскиє і особливо старався Тарковський.