Отже Булгакова підтримує сам вільний філософ Андрій Баумейстер! Я вважаю, що філософи й історики можуть висловлюватися про письменників, але це все ж не їхня парафія і не їхня професія. Баумейстеру буде соромно, коли він прочитає ті твори Булгакова, яких він не читав, яких він не знає, в яких навіть українська антропологія викликає у цього великого письменника єдине бажання — убити цих «обезьян»-українців.
В Золочівській міській бібліотеці ім. І.Франка було людно. А ще було багато сонця та груш. Причиною став вихід у світ нової поетичної збірки золочівської поетеси, педагогині, активної учасниці культурного життя Золочівщини Наталії Ковалик. Свою книжку авторка назвала «Сонячне прозріння».
Читальний квітень вирішила присвятити книжкам, які стали лауреатами різноманітних премій. Благо, таких книжок на моїх полицях зібралося немало, а деякі вже надто довго на них залежалися і аж просилися до читання. Отож першим став роман Юрія Андруховича «Коханці Юстиції» від видавництва Meridian Czernowitz, Книга року ВВС у 2018-му.
Про що власне і я не раз говорив! І Снайдер теж такої думки. Сергій Жадан — це національне надбання, як це пафосно не звучить! Отже, Тімоті Снайдер виступив проти мобілізації Сергія Жадана: він має тримати в руках Нобелівський диплом, а не гвинтівку!
«Кієв — русскій город» — казав Булгаков своїми творами. І шо тєпєрь? Віддати Київ смокалям? У 2022-му не віддали. Але ж вони все одно прийдуть «визволяти» шанувальників цього автора. В нюансах не розбираються. Булгаков сказал — пацан сдєлал. Тут таке: або різко геть і наххх, або вічна війна.
Чути крики і гомін по всій Україні
плаче велика земля яблука падають
пишна звірота править народом
а як вона править не знає король
міста занедбали ремество батьків
у селах тічкуються зграї вовків
«… час збирати каміння збігся з часом розкидати. Це тим трагічніше, що ти нічого не збирав, ти не руйнував гнізда перстенів. Хіба що стежив за вогником під блідістю. Стежив за істиною, а вона полягає в тому, що рукописи не горять, хоча вогню в природі скільки завгодно. Як і збігів — донесхочу.
Сторожко брала з полиці до рук цю книгу. Не відала, про яку таку драбину може написати незнана мені українська авторка. Про оспівану багатьма майстрами слова драбину святого Якова? Чи невже про драбину біля української хати, без якої і хата не хата?
Символічно — 1 квітня, у День сміху (в деяких країнах цей день називають Днем дурнів) робочий тиждень для 43 журналістів останньої в Україні щоденної газети «Голос України» так і не почався — нас скорочено, а газету переведено у формат інформбюлетеня для публікації законів і постанов ВР.
Олесь Гончар у Житомирі… Сьогодні день народження класика української літератури. Далекого 1985 року він приїздив до Житомира з дружиною. На фото: зустріч з письменниками Житомирщини. У білій сорочці — я… Незабутні відчуття від того візуального знайомства….
Михайло Пасічник
