Але якщо лежачий і не намагався встати? Я завжди любила «Наукову думку». Навіть за те, за що її ніхто не любив: за вічний запах затхлості і постійну відмежованість від сьогодення. Там завжди панував настрій занедбаного бабусиного горища: якщо не боїшся пилу й пітьми, то можеш натрапити на скарби.
Україна — «білий лебідь”, що розпростер свої крила над світом. І всі ці зміни, що відбулись і відбуваються на континенті – в першу чергу стались завдяки Україні і її народу, який став на боротьбу з Росією. Саме завдяки опору України і свідомої частини українців Фінляндія і Швеція стали членами НАТО.
Свята. Вони добираються до купи самі. Підсилюють одне одного, органічно поєднуються у сприйнятті дорослими та дітьми. Ось і сьогодні чудесно співпали два великих для всіх українців свята — День Святого Миколая, улюбленця всієї нашої дітвори та День Збройних сил України, яких глибоко шанує весь наш народ. Від малого до великого.
В’язкий, як хаш,
і жирний, як лагман.
Домоклів над столицею туман.
Вогні — облуда, міражі, обман.
Як шлях у прірву
куций автобан.
Життя – фасад,
під ним сліди від ран…
Цікавою стає зовнішньо-політична риторика Москви: кусають США, Байдена, трампістів і тут же облизують Дональда Трампа… Путін то «Орешніком» пригрозить, то кидається вихваляти улюблений долар Дональда: не ми від нього відмовилися, нас відсторонили від користування доларом…
У 1977 році нас, 11 молодих літераторів, благословляв на вступ до спілки письменників сам Григір Тютюнник… Сьогодні – день народження видатного письменника…
Він народився на прикордонні, а відтак мав неусвідомлений вибір: бути українським чи російським поетом. Імперія дуже часто має багато приваб для інтелектуального чоловіка, її він і обирає.Це не нове: найяскравіший приклад – Микола Гоголь. Але Гоголь народився та виріс в самому центрі України, а тут – прикордоння.
Не належу до любителів Томас Манна. Нехіть викликає його манера письма. Всі оці «Зачарована гора», «Сповідь афериста Фелікса Круля» — є розтягнутими розповідями з численними деталями й епізодами, які не тільки нічим не сприяють розкриттю головного смислу твору, того, ради чого його написано, а навпаки, лише затемніють його, роблять невиразним, і взагалі сумнівним, якщо говорити про глибину проникнення в дійсність.
Прочитав повість Гюнтера Грасса «Кіт і миша» (1961). Сумна повість про покалічене фашизмом покоління. У центрі доля хлопця Йохима Мальке, яку розповів його однокласник Піленс. У Мальке був великий борлак, який, коли рухався, то нагадував мишу. Це спричинилося до комплексу неповноцінності у Йохима й він робить усе, аби стати найкращим.
Військовий стан на кілька годин у Південній Кореї — це фрагмент того гігантського пазла, який можна назвати «Світ на розломі». І не мають значення мотиви, за якими президент у Сеулі наважився на цю авантюру. Страх великої війни гуркоче під поверхнею землі і вже викидає свою криваву лаву в Україні, Сирії, Лівані, Ізраїлі, Грузії…
