Ми навіть не пробуємо навести порядок в нашому інформаційному просторі. Вже майже рік посада міністра культури й інформполітики вакантна. Причина? Вважаю та ж сама, що й і в інших сферах державного управління – невміння і не розуміння значення управлінських кадрів. Радник офісу президента Сергій Лещенко сказав, що Телемаратон закривати не можна, бо в країні настане медіа-хаос…
Ризикну припустити, що тітоньки-вартові у привокзальних туалетах краще за будь-які найвигадливіші соціологічні дослідження засвідчують справжнє ставлення суспільства до ЗСУ і людей у військовій формі.
За поребриком уже не приховують своїх намірів змістити у будь-який спосіб після 5-річчя інавгурації (20 травня) непоступливого і впертого очільника української влади. І п’ята колона уже на старті. Це, так звана, опозиція, яка асоціюється з прізвищами Порошенко і Тимошенко.
До нього мене привів тато. Спочатку завдяки телевізору. Як пристрасний вболівальник, він усіх з того легендарного «Динамо» називав «лебедиками». Тож перший раз Фоменко прийшов до мене «лебедиком». А вже вдруге – титаном на полі львівського стадіону тоді ще «Дружба».
Кілька слів після події. «Книжкова країна» на столичній ВДНГ — вже історія. Але ще всі, напевне, як і я, під враженнями від неймовірного книжкового дійства. Попри всі негаразди: розв’язану орками довбану війну, ремонт на синій гілці метро, часті тривоги й не комфортну погоду перших днів фестивалю – це сталося!
Розповім, як букетик конвалій допоміг мені зрозуміти суть твердження, що повертатися — погана прикмета. Йшли ми з Назарчиком до бібліотеки. Дорогою я зупинилася на мить біля квіткового кіоску. Завжди зупиняюся. Бачу, а там конвалії продаються, 10 злотих за букетик. Думаю: дороговато трохи, в супермаркеті за таку ціну тюльпанів можна купити.
Слідкую тільки за головними подіями. Або тенденціями в головному. Поміж них — широко коментований візит Держсекретаря США Ентоні Блінкена до Китаю. Чимало хто пише про нульові результати поїздки. Від дипломатів взагалі годі чекати миттєвих результатів. Справа дипломата приїхати і грамотно комплексно викласти позицію керівництва країни щодо рівня стосунків або щодо конкретної назрілої проблеми.
Урочистих в’їздів у Єрусалим було насправді два. Першим в’їздив римський намісник — маршем легіонерів, з демонстрацією сили і могуті непереможної імперії, зі зброєю, що виблискувала перемогами. А другим в’їздив якийсь дивний галілейський пророк, що паралізованих на ноги ставить, біснуватих влади нечистих позбавляє, сліпих і кривих уздоровлює, а щойно вивів з гробівця свого друга Лазаря, що вже був піддався тлінню…
Біснуватий ворог у ці дні знову обстрілював наші міста ракетами. Проте народні та церковні свята йому не скасувати. Тож сьогодні зранку до храмів з вербовими пагонами у руках тягнуться люди. Звучать молитви та горять свічки… І як сонячно, яке блакитне небо у цей благодатний день! Я вже відсвяткувала Великдень, але моя мама святкуватиме його наступної неділі. Отже маю радісну нагоду відзначати й православні свята. У миру ми всі єдині.
Портніков — розумна людина. Ведуча на шоу «Великий Львів» поставила йому запитання: “Як впливатиме припинення надання консульських послуг чоловікам призовного віку на стосунки України з тими країнами, де чоловіки, що відмовилися виконувати свій обов’язок захищати власну країну, опинилися?»
