Який же сумний цьогоріч Великдень! Мабуть, у мене вийшла якась альтернатива цьому сумові — якісь дівчачі пасочки й дитячі крашанки, але робила я їх із думкою про загиблих під селом Тоненьким Донецької області Героїв, побратимів мого сина, чиї тіла хлопці не змогли забрати…
Category Archives: Новини
Паска в гільзі
Як я постував
Скарб Великодньої Суботи
Саме у Великодню Суботу почала читати роман «Смарагд» Валентини Мастєрової. О шостій ранку, бо прокинулась за звичкою рано, хоч був вихідний. Я не читала — я там була, я перенеслась у село, де ріс маленький Даньо, де він плакав і страждав від жорсткості і черствості дорослого світу. Лиш баба Маріуца була острівком любові для молого хлопчини, якого життя не щадило з самого малечку.
Кому потрібен цей піст?
Піст – це ті періоди тричі на рік, коли люди не повинні їсти продуктів тваринного походження, переважно м’яса. А чому не мають їсти? Бо так говорить церква і релігія. А до чого тут церква? Та ні до чого. У так званого посту є своє підгрунтя, суто господарське, яке сягає в глибину тисячоліть і не має стосунку до релігій, а тим більш до таких молодих як християнство.
Чого хоче путін?
Ірина Жиленко. Не прочитана і не відчитана
Запит на літературну дипломатію
Напишу непопулярне: я не надто вірю в поетичну чи літературну дипломатію. Мене будь-яка реклама не надто переконує. Вірю натомість у те, що українські письменники і письменниці таки створять колективними зусиллями (частково їм це вже вдалося) такі умови, коли з’являться літературні твори, які скажуть читачам у різних країнах про українців більше, ніж заангажовані новини у різних ЗМІ — не тільки пропагандистських російських.
Економічний псевдо-науковий мутняк
Мені весь час пропонують (ба, навіть пхають) слухати, дивитися, читати одкровення українських ліберал-економістів: Пекар, Кущ, Кухар, Милованов… Всі вони мають вчені ступені. Багато статей і книжок. Їхня присутність в теле і ютуб-студіях просто зашкалює. Журналісти-ведучі просто мліють перед авторитетом гостей, демонструючи свою абсолютну нездатність опонувати демагогам з ученими ступенями.
Заметіль і Мамине вікно
Середина 80-их років минулого століття. Січень. Мороз під 30 градусів і кількаденна заметіль. Я кореспондент обласної газети, змушений їздити Сумщиною в пошуках потрібного матеріалу. Тому суботу і неділю чекав, як порятунку – у тиші і спокої почитати, написати нові вірші, просто перепочити від суєти.