Ця книжка теж на тему нашої сьогоднішньої війни. Це роман Євгенії Кузнєцової «Драбина» від видавництва Старого Лева. В ній немає всіх тих воєнних жахіть, якими були пронизані три мої попередні лютневі книжки. Ця книжка навпаки — з тонким саркастичним гумором. Але, не дивлячись на легкість стилю, вона теж відображає весь спектр випробувань та страждань, які довелося пережити українцям через російське вторгнення.
На цьому скріншоті кадру із фільму про Толкіна — підказка для найкращого вияву патріотизму у день, коли повномасштабна війна в Україні завернула на третій рік. Sapienti sat! Замість тисяч пустопорожніх слів у затишних кабінетах, на форумах чи удома на канапі, складених ручок і надірваних сердечок.
Польських екстремістів фінансує Росія. Масовку їм створили дурні, котрих у Польщі, як і в Україні — багато. Тому утримуємося від звинувачення у бік дружнього народу, а тим більше — від дій у відповідь на догоду ерефії. І не забуваймо, що ділки, які стоять за експортом українського зерна, не повертають валютну виручку за нього в Україну.
Від мозку до рук дорога довга. Особливо, коли то мозок колективний і руки багатомільйонні… Досвідчений Ізраїль «проспав» початки двох кривавих воєн: війну Судного Дня (жовтень 1973-го) і рівно через 50 років — напад ХАМАСу. І в першому, і в другому випадку, аби знати про плани та наміри ворога, було витрачено колосальні кошти! І там, і там “розумний мозок” підвели недбалі руки. У 1973 році систему прослуховування телефонних розмов ворога, на яку витратили понад 100 мільйонів доларів, просто не вмикали. Не слухали.
