Подивився «Іловайськ 2014. Батальйон «Донбас». Режисер Іван Тимченко, сценаристи Михайло Бриних і Тарас Костанчук. Порожня (три людини крім мене) мала зала кінотеатру «Флоренція» зміцнила у переконанні, що тактику обрано правильну – ходити на денні сеанси, на 12.00 (порожність не має аж так печалити: все таки понеділок, початок робочого дня, та ще й на спальній Троєщині).
Сьогодні — чвертьтисячний ювілей крутецького Івана Котляревського… Ми вивчали «Енеїду» в 7-у класі. Звичайно ж, фрагментарно і з хрестоматії. Але…
Зникнення із голубих українськиї екранів Шустера було однією з перемог Революції Гідності. Повернення русскомірного Шустера – це плювок у 2013-14 роки.
Якось п’ятдесят років тому зграя пастухів на моїх очах з ломаками і матюками підірвали в галоп колгоспну череду корів з людських городів. Коли за обрієм вляглася пилюка, батько з повагою хитнув головою: «Ото дали дрозда!»
Коли Олег Лишега читав свої вірші, то входив у своєрідний транс: заплющував очі, поринав углиб тексту і розгойдувався в ритмі читання.
В українському прокаті почався показ фільму «Заборонений», який просто не міг пройти повз увагу глядачів. Він мав стати явищем кіносезону…
250 годків сьогодні виповнилося Івану Котляревському. «Будеш, батьку, пановати» — передбачав Тарас Шевченко. Воістину – коли вже вийшла друком «Енеїда», засновник російської літературної мови Алєксандр Пушкін ще й не народився…
