Мені весь час пропонують (ба, навіть пхають) слухати, дивитися, читати одкровення українських ліберал-економістів: Пекар, Кущ, Кухар, Милованов… Всі вони мають вчені ступені. Багато статей і книжок. Їхня присутність в теле і ютуб-студіях просто зашкалює. Журналісти-ведучі просто мліють перед авторитетом гостей, демонструючи свою абсолютну нездатність опонувати демагогам з ученими ступенями.
Сьогодні, 2 травня народилась донька угорця, внучка француза, але українська співачка, що на піснях Володимира Івасюка стала заслуженою артисткою України – Лідія Відаш. Народилась 1948 року у селі Гвіздівці Сокирянського району на Буковині. Її батько Міклош — угорець, а дід Сімон — француз за походженням. Закінчила Чернівецьке музичне училище. Солістка вокально-інструментального оркестру «Київ», а згодом — Київського мюзик-холу.
Середина 80-их років минулого століття. Січень. Мороз під 30 градусів і кількаденна заметіль. Я кореспондент обласної газети, змушений їздити Сумщиною в пошуках потрібного матеріалу. Тому суботу і неділю чекав, як порятунку – у тиші і спокої почитати, написати нові вірші, просто перепочити від суєти.
Проект Стамбульских домовленностей (від березня 2022 року), опублікований в німецькому виданні «Ді вельт», викликав сплеск обурення і в Україні, і в Росії. На болотах міцно напосілися на Путіна, який повернув Крим в сферу обговорення. У нас же ті, хто завжди всіх перемагає однією лівою, звинуватили команду Зеленського в зраді.
Сонце вчора звечора передбачливо завело собі будильник на 5.32. Травень прокинувся на кілька годин раніше. І мене розбудив. Точніше, термосити мене почали спогади з минулого століття, коли Першотравень був значно червонішим і значно зеленішим. А що ви хотіли? Адже, коли тоді двадцять чи трохи більше років, цей червоний день календаря дійсно видається значно червонішим.
28 квітня на 87 році життя помер академік Петро Толочко. Якось політик Хілон зі Спарти, в VI ст. до н. е., сказав “Про мертвих або добре, або нічого, крім правди” і цей вислів перетворився на крилатий. Тільки часто його спотворюють. Так от, ось вам правда. Звісно, можна не погоджуватися, це як то кажуть, особиста думка, але прочитайте, це важливо.
Ми навіть не пробуємо навести порядок в нашому інформаційному просторі. Вже майже рік посада міністра культури й інформполітики вакантна. Причина? Вважаю та ж сама, що й і в інших сферах державного управління – невміння і не розуміння значення управлінських кадрів. Радник офісу президента Сергій Лещенко сказав, що Телемаратон закривати не можна, бо в країні настане медіа-хаос…
Тернопіль. Щодня двічі проходжу повз храм святих Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. Чому повз храм проходжу? Бо мені так дорога лежить: до маршрутки. Колись у маршрутках я чула людей. Я записувала їхні розмови, суперечки, життєві історії. Зараз я не чую нічого, окрім страху одних і безтурботності інших.
Ризикну припустити, що тітоньки-вартові у привокзальних туалетах краще за будь-які найвигадливіші соціологічні дослідження засвідчують справжнє ставлення суспільства до ЗСУ і людей у військовій формі.
Днями подивився на ютубі інтерв’ю з Михайлом Рєзніковічєм, донедавна – генеральним директором-художнім керівником Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки (1994 — 2022) (нині Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки). Це інтерв’ю з Михайлом Ієрухімовичем записав такий собі «председатель телерадиовещательной организации союзного государства Николай Ефимович».
