Я звичайно поділяю гуманізм, щодо соціального піклування над всіма громадянами України без винятку. Особливо в прагненні розв’язати соціально-економічні проблеми за рахунок державного патерналізму. Про які гарантії надання матеріальних благ може йтися, якщо держава не створює їх, а лише перерозподіляє створене тими, хто працює?
З нетерпінням чекав анонсовану заяву Марка Рютте щодо ставлення НАТО про приєднання КНДР до війни проти України. Чому ця заява важлива? Це перша серйозна публічна промова нового Генсека НАТО. Цікаво зрозуміти наскільки новий очільник має намір трансформувати -модернізувати діяльність блоку. Звісно, у самого у Рютте повноважень на це немає, але риторика – надзвичайно важлива річ, особливо у такий критичний час.
… У нас підпалили відділення Укрпошти. Облили мазутом двері і запалили. Водночас так само горіло ще одне відділення на районі. На пошті мені сказали: це через те, що пошта носить повістки ТЦК. Я не знаю, як поштарі про це дізналися. Можливо, було якесь попередження? Можливо, одна з версій?
У лютому 2014 ми були за крок від білорусько-грузинського поглинання росією. Янукович, посланці Москви, стурбовані європейці вмовили наших “опозиційних” політиків почекати трохи і на позачергових планових виборах президента без шуму-галасу і крові перезатвердити клан Януковича на посаді, а разом з ним і відмову від європейського курсу.
У час, коли роздавали мізки, керівники СРСР були зайняті. Коли будувалася сучасна світова фінансово-економічна система, Йосип Сталін продовжував будувати бараки ГУЛАГу. Радянці проігнорували створення Міжнародного Валютного фонду, Світового банку, не стали приєднуватися до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), яка стала попередником Світової організації торгівлі (СОТ).
Поїду на базар слухать вічні діалоги…
— А чого це нікого нема досі?
— Бо часи перевели!
— Коли?
— Сьогодні!
— А скіки ж січас?
— Сім!
Пліткуйте. Переходьте на особистості. Наприклад, коли розповідаєте про українських класиків. А ще не називайте їх класиками. Лише живих, в очі, і щоб позлити. Ну, правда, неможливо почати розповідь про нормальну людину словами «народився в бідній селянській родині». Така підкреслено класово правильна біографія.
Цікава річ! Третій рік війни, і є люди, які не були жодного дня ні на війні, ні в армії, але вже встигли написати про цю війну по 3-4 романи, видати їх власним коштом і подати на всі можливі літературні конкурси, сподіваючись, звісно, на кон’юнктурне реагування конкурсних комісій.
Цими днями з вуст Президента пролунало два меседжі, які чомусь коментують поза контекстом і, як на мене, не в порядку пріоритетності. Це новина про «вовину тисячу» (як її вже влучно охрестили за аналогією з «юліною») та «прохання» до військових припинити бусифікацію. Обидва месседжи на моє глибоке переконання свідчать, що Офіс Президента України бере курс на вибори вже в першій половині наступного року. Саме в цьому контексті ці новини варто розглядати.
Оксана Забужко у радіодиктанті згадала легендарну українську співачку Оксану Петрусенко (1900 – 1940). І відразу на багатьох сайтах всі кинулися публікувати відомості про неї. На думку авторки саме їй була присвячена популярна пісня «Оксано, Оксано, я чую твій голос».
