В безмежному морі інтернету трапилось фото двох щасливих людей. І щасливих, і нещасних водночас — Кетрін Зета-Джонс та Майкл Дуглас. Вже понад двоє десятиліть разом. Одна з найміцніших пар Голлівуду. У них до біса велика різниця у віці – аж 25 років. Але! Вони постійно подорожують світом, влаштовують романтичні вечері та сніданки на Бермудських островах, купаються в басейні серед ночі, грають у гольф та насолоджуються кожною миттю, що дарована їм усевишнім.
Дивлюсь, що зараз в тренді «100 днів війни»… Ну, погнали. 100 днів війни, ми героїчно… Ні, не можу я так. Ми і так, на власній шкурі, відчули, що героїчно. Героїчно, до біса тяжко, з втратами, стомлені, виснажені, але нескорені тримаємо оборону і даємо п*здюлєй. Даємо. Поки що у притаманній нам манері — дати по морді і дивитись чи воно, падло, се не вспокоїло.
Вже на третій день перебування у гостинній німецькій сім’ї зі мною перестали няньчитись і позбавили «особливого ставлення». «…Отут холодильник – їж. Оно, електроплита – готуй, що забажаєш… А ще краще – не сиди вдома, а їдь або до Штуттгарта, або до Пфорцхайма… Відвідай музеї, погуляй у скверах, посиди у вуличній кав’ярні…». У німців не заведено сюсюкати до гостя, безнастанно подавати і прибирати за ним тарілки, зазирати в очі, переймаючись, як краще пригостити та де усадити… Навпаки, гість має знати своє місце…
Виступ Постійного представника України,
Надзвичайного і Повноважного Посла Сергія Кислиці
на засіданні Ради Безпеки ООН щодо ситуації в Україні
21 червня 2022 р.
Збагне біла заздрість біль наших утрат/ І втішить у годину біди/ А чорная прийде, обійме, як брат/ Але порадіє завжди/ У білої заздрості — друзі і день/ У чорної — крик самоти/ Між ними ніколи не звести мости/ Між ними — довічна дуель! 12 червня — День народження Андрія Демиденка! Дай, Боже, радості, Світлої радості Кожному серцю і кожному дому!
Увечері, радше надвечір’ї, Київ раннього літа такий непевний, як і до війни. Зокола ще наче б тут видніється, а всередині засклених осель віддає скривавлено-червневим задзеркаллям. І збагни, що там коїться-діється у помешканнях здебільшого панельних будинків. Хисткі ж, як і їхні пожильці… Київ – се не його мешканці. Київ – се священний соборний знак.
Бельгійський українець чи український бельгієць? Автор десяти симфоній і вічного шлягера «На долині туман» Борис Буєвський відзначає сьогодні його славні 87 літ! Завдяки «гуманній» радянській владі, пройшов тернистий шлях, з якого не звертав ніколи! Радянська влада заблокувалавсю творчу роботу композитора. Це спричинило страшний емоційний удар творчій, талановитій людині. Бумерангом вдарило по здоров’ї композитора — за короткий час став інвалідом першої групи по зору. А 1989 року втратив зір.
У нещодавній доповіді американського аналітичного центру New Lines Institute for Strategy and Policy та канадського Центру з прав людини імені Рауля Валленберга, в написанні якої брали участь 30 провідних правників з питань геноциду, зазначено, що роzzія, ведучи війну, скоює дії, спрямовані на знищення українського народу. Очевидні порушення нею Конвенції ООН про попередження злочину геноциду та покарання за нього. Не вперше! Адже стаття 2 Конвенції стала антиосновою державної політики моzковії, мета якої — знищити українців як національну, етнічну спільноту.
Це буде щонайменше моя нова новела… А може, потягне і на повість. Зараз я переповім лишень фабулу і розкажу про трігери, які мене до цього спонукали… Місто Мехелен у Бельгії (20 км від Брюсселя) є древньою столицею Бельгії і одним із культурних та історичних пам’яток Європи. Я не знаю чим пояснити любов до України попереднього бургомістра Мехелена Барта Сомерса. Він пояснив це тим, що у студентські роки прочитав якусь книжку австрійського автора про Львів.
Виліз із укриття, мало не зашипів на сонце, як граф Дракула, що яскравими променями врізалося мені в очі. Уважно прислухався намагаючись ідентифікувати той противний звук «летючої бензопили» п*дарів, якій аналоГовнет, серед тихого стогону вмираючого села. Наче не літає той вібратор галімий… Пішов… Тут час іде по-іншому — ніч тут довга, на перший погляд, безкінечна. Люди залишили домівки, господарства, природний відбір тут бачиш наживо — виживає найсильніший, найспритніший… Це я про звірів, що лишилися сам на сам із покинутими городами, дірявими дахами хлівів…
