Микола Щорс. Що, власне, відомо пересічному українцю про цю людину? Радянська пропаганда твердить, що він був офіцером, проявив героїзм на фронтах Першої світової війни, після чого у 1917 році пішов у «революцію», приєднавшись до більшовиків і створив в Україні спочатку партизанські загони, а потім і першу радянську дивізію, ставши її командиром. Особисто зустрічався з Леніним.
Обставини загибелі першого командира української червоної дивізії Миколи Щорса до кінця не зʼясовані. Але за останніми даними вважається, що його було застрелено з револьвера, в потилицю, з близької відстані чекістом Танхіль-Танхілевичем. Застрелено «за прихильність до українського буржуазного націоналізму».
Жінка розповідає: «В мене фікус ріс на балконі. 24 лютого ми поїхали з дочкою кудись, світ за очі, самі не знали куди. Аж в Данії опинилися… Вернулася через три місяці, думала, що він загинув. Без води, на сонці. А він вижив. А мені знову їхать. Думаю, заберу з собою. Але воно ж велике, як я. Як я його повезу?
У підрозділах NAVY SEALs існує спеціальна вправа: людині зав’язують руки за спиною, зв’язують ноги і кидають в басейн глибиною три метри. Завдання – вижити протягом певного часу. Переважна більшість новобранців зазнають невдачі. Дехто впадає в паніку і починає кричати, щоб їх витягли. Деякі намагаються плисти, йдуть під воду і їх доводиться виловлювати і відкачувати.
У кожного є такий знайомий, який на запитання «Як справи?», завжди відповідає: «Краще всіх!». Ну, правда ж, є? Думаю, їх треба всіх зібрати десь в одному місці і нарешті з’ясувати хто ж серед них найкращий, і в кого справи йдуть найкраще всіх на світі? Хто з них номер один.
Коли чую побажання «перемоги», я часом трохи психую і можу наї*нуть. Бо це с*ане пекельце. Про яку перемогу говорите?! Ми живемо в світі, де абсолютна меншість ціною власного життя і колосальної самопожертви гарантує безтурботне життя абсолютній більшості. Ми живемо настільки різним життям, що неможливо навіть уявити.
З висоти свого життєвого досвіду можу твердо сказати: нічого не видно! Треба самостійно добувати досвід. Поради і так зване «поділитися досвідом» — це брехня і омана. Всілякі бізнес-форуми, конференції і особливо, так звані, тренінги — це ніщо інше як спроба обдурювати відносно великі групи людей одночасно, в одному приміщенні. Ніяким досвідом там і не пахне.
Деякі люди в соціальній мережі аж занадто прямолінійні. Вони думають, коли про щось пишеш, то ти цим безпосередньо займаєшся в даний момент… Буває, напишеш щось про алкоголь зранку, тебе тут же питають: «Ти що, бухаєш з самого утра?». Тю! Але я в таких випадках відповідаю ствердно. Аби вкорінити людину в її оманах.
Нинішня ситуація на фронтах російсько-української війни (і не тільки воєнному, але й дипломатичному, інформаційному) нагадує мені точку руху маятника, коли він на хвильку завмирає у своєму русі. І може хитнутися, на відміну від маятника, в різні боки – перемога не гарантується автоматично, а потребує крові і поту…
Знаю, що це декому не сподобається. Але мушу сказати про волонтерів і правду ЗСУ. Пропоную зупинитися з безконтрольними донатами!!! Нас обкрадають не лише шоу-мен із прізвищем на П. та іже з ним. Волонтери як піран’ї перебивають у соцмережах свою ніби-то допомогу офіційній.
