Ану, поговорімо про поезію. Вона має багато ріжновидів, підходів, стилів. Є вірші веселі, задерикуваті, хвацькі, є колючі й епатажні, є обурливі, які шокують цинічною правдою, є еротична поезія, прямолінійна, спрямована винятково на тілесні емоції, а є й вишукана, яка оспівує жінку й чоловіка, стираючи ґрань між тілом і душею, є філіґранно відточені рядки, максимально сто́тні слова й фрази, а є кострубаті, необроблені, які подекуди викликають відторгнення.
Category Archives: Ексклюзивна хвиля
Шлях до українства (особисті враження на загальному тлі)
Як там у Тичини: «За всіх скажу, за всіх переболію». Але ж надломлений більшовизмом поет за всіх і не сказав, і не переболів. А сказав, аби сказати. В стані афекту. Проглядаючись у далечінь, з’ясовуючи свій пройдений шлях, мені до шмиги послідовний виклад Маланюком «Книги спостережень» (Нью-Йорк. 1955). Тож, як мовиться, танцюватиму і я від печі. На свій лад. Без охань та ахань, окозамилювання й крутійства. Так легше на душі. З Дажьбогом рушаймо.
Ювілей унікального прозаїка
Маємо ювілей унікального прозаїка Валерія Шевчука, котрий нині переживає нелегкі для себе часи. Поезія в українській літературі 60-80-х рр. виглядає набагато сильніше, ніж проза (на відміну від доби “розстріляного відродження”), котра навіть у кращих творчих проявах все-таки не могла відірватися від “соцреалізму”.
Волоочок (Нотатки мого друга Т.Р)
Сьогодні я знову бачив волоочка. Не знаю, чому я так щоразу хвилююся, коли з’являється ця крихітна, вдвічі менша за горобця пташка, брунатна з ледь видними поперечними смужками-цятками на крилах і постійно задертим догори коротеньким хвостиком. Може, тому, що її дуже нечасто можна здибати в моїм саду на озерці?
Вересень тривоги нашої
З Днем Незалежності, нескорені!!!
Лише тепер ми глибинно зрозуміли, яке це гірко-солодке слово — Незалежність. Побачили, у яких мерзотників та варварів її виборювали попередні покоління українців. Незалежність — це дім, це палац моїх і ваших дітей. Без Незалежності ми бездомні, ми безкрилі… Незалежність – це те, що зрозуміле само собою, адже, попри всі глобалізації, і далі є сусіди, з якими шкодуєш, що живеш не на острові…
Ямал не приймає (оповідання)
Тільки-но починає лебедіти досвіток ніжним крилом, я схоплююсь із ліжка, хутенько вдягаюся, на скору руку виписуюсь із готелю, ловлю ще сонне, прив’яле з ночі таксі на безлюдній вулиці – і женусь, як оглашенний в Тюменський аеропорт. А в душі вир вирує, а в думці колотиться одним-єдине сподівання: сьогодні, нарешті, прорвуся в омріяну Арктику!
Чи є кіт Степан лідером громадської думки?
В Україні обговорюють раптову інформаційну активність українських блогерів Юлії Верби, Олександра Волошина, Владислави Роговенко, Анастасії Умки, що після ударів російських ракет по дитячій лікарні «Охматдит» закликали сідати за стіл переговорів з Росією, відмовившись від кордонів 1991 року і погоджуючись з вимогами Путіна.
СтаськО і вогирок
Буда
Ну, як то зрозуміти, що вже змалку проявляється у дітей той незборимий і нестримний азарт збудувати якесь житло! То ми копаємо землянку з «Ніксоном» на Мацьковім городі, і варимо там в каструльці якийсь кандьор і тішемося так, шо аж груди розпирає, бо з нашої кагли шурує синий дим. То на черешні ліпашимо з патиків якийсь «наблюдатєльний пункт»… А то от на Побіянській горі з базнику городимо буду…