… Їду в аеропорт. Робити нічого. Два спостереження, які дуже сильно відрізняють нас від британців. Звісно, поверхові, бо за 11 днів не дуже вникнеш… Британці-пішоходи зовсім плювати хотіли на сигнали світлофора. Якщо нема машин і горить червоне, то вони спокійно ідуть через дорогу.
1 березня. Я любила цей день з дитинства! День народження моєї мами. Я навіть думала, що весна починається тому, що народилась моя мама… А потім, через роки, на це свято наклалася моя найбільша і найболючіша втрата. Ми з дітьми осиротіли… І я стала боятися цього дня… Бо біль ще не минув… І я постійно носила його в собі…
У нас на обійсті в селі, на Вигнанці, жили колись лелеки. Найпершого знав ще мій тато, тоді був хлопчаком. Якогось року березень лютував по-зимовому, навіть після 20-го сніжило й морозило. Зранку хтось обережно стукнув у двері, всього раз, але добре чутно. Відчинили – на порозі, опустивши крила, вкриті дрібними крижинками, стояв лелека. Мовчки просив допомоги.
… На вечірці після воркшопу до мене підсів німець, юрист 50+ років, який читав лекцію в рамках програми. Він хотів висловити мені підтримку, вибачитися за нерішучість Шольца і несподівано поділитися тим, як сильно йому страшно.
Як визнання видатних заслуг перед світовим консерватизмом Дональд Трамп запросив Віктора Орбана до себе в резиденцію. Карпатський автократ був останнім, хто визнав право Швеції на членство в НАТО. Ну, маладец же! Добре потріпав нерви всім, хто серйозно ставиться до питань безпеки в Європі.
Я розумію і підтримую, коли Париж прощаєтся з Жан-Полем Бельмондо — і похорон показують всюди, де тільки можна. Особливо ті фрагменти під музику Енніо Морріконе з «Професіонала». А серед тих, хто прийшов прощатися — Ален Делон і П’єр Рішар.
Вчора в Корюківці на Чернігівщині традиційно поминали жертв наймасовішого за роки другої світової війни вбивства цивільного населення — майже 7 тисяч мешканців українського містечка спалили та розстріляли мадярські нацисти під загальним керівництвом німецьких.
… Статистика продажу книжок свідчить, на подив, про зростання читацького інтересу. В час війни! Думаю, цьому є дві причини: 1) намагання абстрагуватися від болючості війни, 2) припинення валу російської літератури.
29 лютого відзначаємо 80 років від дня народження Володимира Затуливітра (1944 – 2003), постать якого в українській літературі особливо яскрава. По-справжньому щасливий, що доля подарувала особисте знайомство з поетом і прозаїком, справжнім інтелектуалом, який тонко відчував українське Слово, бачив його глибинні відтінки, усвідомлював значимість і велич.
Я один, хто не повірив у чутки, що президент Франції Емануель Макрон не виключає можливості відправки содатів з країн Європи в Україну? З точки зору інформаційних технологій було зроблений цікавий інформаційний пробний вкид. Його, начебто, підтримала прем`єрка Естонії Кайя Каллас.
