Category Archives: Ексклюзивна хвиля

Щось мені забаглося сказати трохи про товариша і трохи про книжку. Давнього кумпля звати Сергій Сулима, книжка називається — «Сон кельта». Прочитав книжку і згадав про товариша. Ми давно не бачились, хоч живемо обидвоє у Києві. А раніше, майже десять років тому, мешкали довший час у Чернівцях. І там, і тут Сергій Сулима вмів безпомильно, мало не у псовий нюх знайти ресторанчик, кнайпу, генделик, де у швидкому часі ставав настільки своїм, що його зустрічали як тата рідного, готували страви на замовлення за окремим, ним визначеним, меню, і ці громадські заклади завжди вражали якимось особливим стилем, шармом і обов’язково домашнім затишком.

Continue reading

Мій шлях до себе був тривалим і, часом, непередбачуваним. Лишень років десять тому ледве почав намацувати під ногами твердий ґрунт, хоч берега в океанському тумані ще не бачив. Отак колошматив руками по воді, аби елементарно вижити. Чіплявся за все: творчість, роботу, родину, хобі, розваги, отримуючи лишень тимчасове емоційне задоволення від сталих заробітків, мовляв «усі цього прагнуть». Проте відповіді на базові питання: «хто я», «звідки» і «куди йду» не мав.

Continue reading

Останнім часом я весело погрожувала Соломії: «Про тебе напишу таку безсовісну книгу. Це будуть страшні плітки про всіх твоїх чоловіків! Це буде повне розвінчання твого затятого фемінізму!». Я справді мріяла написати книжку про наше талановите жіноче покоління на чолі з Соломією. Таку веселу пліткарську книжку… Насправді, я не знала про Соломію жодних пліток. Ми не зустрічалися вдома, у нас не було таких спільних знайомих, які пліткували б на інтимні теми. Я тільки мріяла, що Соломія мене… колись запросить до себе в гості…

Continue reading

Поетеса Наталя Дзюбенко-Мейс, я так розумію, подала свій доробок на якийсь літературний конкурс, її творвідхилені, з цього приводу з якогось «Комітету» (завжди в нас якісь КОМІТЕТИ…) надійшла відповідь. Цю відповідь Наталя оприлюднила на своїй сторінці у Фейсбук: «Михайло Назаренко. Я — експерт в номінації «Література» (і «Літературознавство»). К. філол.н., доцент Інституту філології КНУ. Ваш твір не пройшов через те, що він банальний і навіть не вторинний, а третинний. Критерії проходження текстів до другого туру — талант і естетична актуальність… Всі рішення приймалися колегіально, голосуванням Комітету. Ще питання?»

Continue reading

Навчений як багаторічний читач усілякими літературознавчими монографіями, трактатами, дослідженнями, навіть літературними портретами і нарисами, засідав за читання нової книжки професора Василя Яременка з певною осторогою. Побоювався, на жаль, звичного для нашого часу відчуття ніяковості, навіть досади, коли читаєш натовчені у томи і томики літературні опуси людей, дружбою-приятельством з якими дорожиш. А до Василя Васильовича Яременка маю особливий респект.

Continue reading

5 грудня виповнюється 90 років з дня народження Григора Тютюнника. У «Літературному словнику Кіровоградщини» про відомого прозаїка зазначено: «У повісті «Облога» події відбуваються на Кіровоградщині (Знам’янка, Трепівка), де майбутній письменник бував під час війни». У столичному видавництві «Знання» побачила світ книга спогадів про письменника «Такий він у нашій пам’яті» (2021, 416 с. ), там є і мої спогади.

Continue reading

Саме так – «випадкові» написав голова Шевченківського Комітету Юрій Макаров про мене та інших українських письменників. «Оскільки, можливо, вони не знають іноземних мов, то як можливий варіант подаються на Шевченківську премію. І з всієї поваги до їхніх амбіцій, це просто треба відрізати, відсіяти на першому етапі, щоби воно не заважало сприймати картину. Так що в цьому сенсі функції першого туру всього лише «санітарні».

Continue reading

Я неабияк здивувався, коли на літературному сайті «Альфа й омеґа» прочитав статтю про Мусія Еспіну, мого друга з далекої молодости, який, виявляється, був також близьким другом і Серена (це так я зазвичай називав Гордія Сташівського), і навіть коли-не-коли гостював у нього тут на Подесенні. «Мусій Еспіна чей об’їздив пів світу, гнаний невгамовною жадою знайти пристановисько своїй неприкаяній душі, але так ніде і не зміг прихилити голови. Тож повернувся в Україну повен тривоги й сумяття.

Continue reading

Йдеться про сучасний стан справ у дослідженнях Голодомору. Власне, про тих, хто проти встановлення всіх імен невинно убієнних Голодомором-геноцидом у 1932 – 1933 роках… У серпні 1918 року Повноважний представник Вірменської Республіки в Берліні А. Огандженян повідомляв Уряд Української Держави про те, що з 1915 на теренах Османської імперії «знищено до мільйона вірменського населення». Нині вірменські дослідники вказують на цифру втрат у півтора мільйона осіб. І ніхто не заперечує їхнього права підраховувати жертви своєї нації.

Continue reading