Category Archives: Ексклюзивна хвиля

Я дивилася, як бульбашки від мила, яким я милила руки, стають рожевими від крапель кpові, що проступили на шкірі. Дивилася відсторонено, без будь-яких емоцій і почуттів, ніби це і не мої руки, і не моя кpов. Якось вийшла без рукавичок і трохи приморозила руки, і тепер почервоніла шкіра від крижаної води тріскається до кpові. За 60 годин без світла через масований pакетний обстpіл в кінці листопада все одно не обійшлося без необхідності помити чашки, виделки, котячі миски, та бодай хоч декілька разів самі руки.

Continue reading

Я – лицар рингу.
Я – улюбленець юрби.
Від мене шаленіють чоловіки,
жінки
і діти.
Я не порушую кодексу честі,
бо в моїх жилах тече козацька кров.

Continue reading

Сьогодні 10 листопада народилася надзвичайно талановита самобутня скорпіонка-іменинниця Неоніла Стефурак! «Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать. І, несучи вагу ту страшную, буду пісню веселу співать», — ці слова великої Лесі Українки яскраво засвідчують та характеризують життєву і творчу долю самобутньої поетеси із Прикарпаття Неоніли Стефурак. Не кожному вдається лікувати біль душі, а вона може. І не лише тому, що першою вищою освітою стала медична. Поезія — щирість і біль — стали для неї і стражданням, і щастям.

Continue reading

Гарбузи лежать коло клуні під сірим брезентом. З городу тягне прогірклим і промоклим димом згорілого огудиння. Дід, як лелека, стоїть посеред двору у шапці набакир, з двома помийними відрами. Кухвайка його пахне дертю й висівками, пахне свіжо натертим буряком і щойно вивезеним гноєм. Біля колодязя на приступці стоїть відро води, а на цямрині сидить здоровенний білий індик. Дідові очі дивляться кудись крізь хлів, крізь паркан, дідові очі повні музики.

Continue reading

У темні часи рятують спогади. Cумні, веселі чи кумедні. Вони допомагають під час повітряної тривоги — от як у ці хвилини, приміром, аби припинити маніакально прислухатися, чи не чутно з неба звуку, схожого на дирчання мопеда… Оце вчора на ніч вкотре передивилась фільм «Вовк» із Джеком Ніколсоном в головній ролі і спеціально спитала в дядька Гугла: скільки ж з моєму улюбленому актору було років, коли він зіграв фантастично харизматичного, неймовірно сексуального та притягального вовкулаку?

Continue reading

Наша велика родина, за тодішніми господарськими мірками, заможною не була. Землі – обмаль, синів, невісток і онуків – купа. Проте в найми не йшли, на багатших не батракували, попідтинню не вмирали. Обходилися своєю працею. Прабаба згадує, що за її дитинства у дворі була навіть пара волів і сяка-така пасіка – може, два, може, три вулики. Був добротний сільськогосподарський реманент. Усім цим до часу кермував мій прапрадід Панас (Охтанасій). Кермував вправно.

Continue reading

У Москві на Старому Арбаті заледве мріє тінь Сагайдачного. Примарою від Смоленської площі до площі Арбатські Ворота спроквола блукає. Зчаста ошивається біля будинку № 9 (знедавна тут розміщалася книгарня «Украинская книга»), бува, заглядає до приміщення театру Вахтангова, ресторану «Прага» та здебільш биґи збиває на площі Арбатські Ворота, косо поглядаючи на чертог генерального штабу збройних сил Росії, що разюче впадає у вічі поблизу.

Continue reading

До столичного Університету імені Бориса Грінченка без особливих анонсів та реклам навідався прозаїк і поет Сергій Жадан. До студентського вулика з розкладом пар увірвався студеним бадьором, привнесеним з осінньої золотої вулиці. Простора актова зала була запруджена по вінця, не лишилось вільних місць на балконі, викладачі та студенти стояли між рядами, а дехто примостився на підлозі поза залою у коридорі. Це нагадувало чорно-білі кадри мажорної радянської кінохроніки, коли в трудових колективах та багатотисячних наукових установах зустрічали Юрія Гагаріна, котрий, не очікуючи на милість природи і без жодної на то від неї згоди злітав у космос…

Continue reading

Коли, як не в день української писемності, мови та культури згадати про наш справжній український феномен — українську народну пісню!? У чому ще так щедро втілився талант нашої нації, як не у ній! Фольклористи стверджують, що досі було записано понад півмільйона українських народних пісень. Різновидів її є чимало, проте варто нагади тут хоча б деякі — історичні, епічні, обрядові, родинно-побутові, козацькі, повстанські, стрілецькі, чумацькі. А ще — обрядові й купальські, жартівливі і сороміцькі, колядки й щедрівки…

Continue reading

Підготовка починається тижнів за два.
– Завтра будем робить генеральну уборку. Я викидатиму все, шо погано лежатиме! Імєйте це в віду обоє! У підвал ви сходите мінімум мільйон раз!
Річ у тім, що на іменини запрошена її начальниця Тимофіївна. Якщо вірити маминим розповідям, Тимофіївна це щось середнє між Бріджит Бардо за красою й вишуканістю – та Маргарет Тетчер за розумом і діловими якостями.

Continue reading