Поверхневі знання в будь-якій царині не сильно допомагають в житті, але дозволяють нам набути позірного авторитету в очах оточуючих… Я якось був у Туреччині, і в ресторані мені забропонували місцевого локального супу з сочевиці.
Сочевиця з «понтами»
Category Archives: Суспільство
Бідність
Погано жити — найкраще в Чернівцях. Тут немає метро і фунікулерів. Макдональдс можливо колись буде. У нас куцо з доларовими міліардерми, нафтовими магнатами і катма східних шейхів. Натомість в місті чимало жебраків та сміттєвих контейнерів. Люди багато п’ють дешевого і неякісного алкоголю з багатих супермаркетів.
Уссурійський синдром
Протягом мого 10-річного перебування на моZковії ніхто жодного разу не відповів мені українською мовою, коли я нею намагався там спілкуватися з людьми, бо чув, що вони мали українські прізвища. Лише одного разу в Уссурійській тайзі я ночував у лісовій хижі родини, яка врешті визнала, що переселилася з України, і ми тієї ночі перемовлялися українською.
Наша хата
Ми любимо, щоб хата була скраю. Так більше місця орати і сіяти. І так зручніше стріляти, коли раптом якась орда. Бо ми скраю і ми вдома. Тому й готові. Ми любимо глину. Бо з глини земля, наша хата і ми самі. Бо це – Божий матеріал. І наш. Ми любимо, щоб у хаті було тісно. Щоб душа гріла душу. Тому, що ми люди давнього роду, який зберегли і який береже нас. І тому ми кажемо: хижа не тісна, коли челядь не збісна.
Зоряне небо Канта
Пригадалося, як Вільям Ширер, який працював журналістом Третього Райху, пише: в одну німецьку родину прийшло повідомлення, що літак їх сина, літуна Люфтваффе, було збито під час бомбардування Лондону. На другий день ВВС повідомило, що він живий, потрапив у полон…
Груші медової стиглості
Люблю осінні груші. Та не всякі, а такі, щоб аж світилися налитими боками, щоб, коли надкусиш, сік тік по бороді, а від медового запаху паморочилась голова. Такими мене щедро пригощає кума. Оце повертаюся додому — і так мені пахне грушами, отими — медової стиглості. На жаль, у куми вже закінчились, а як же хочеться…
Концепція «відкритого суспільства»
Давно (років з 20) не дивлюсь російське кіно і серіали. Натомість деякі американські серіали дивився уже по кілька разів. Серед них до теми виділю серіал “Юристи Бостона”. Бостон — це там, де уславлений своїми випускниками університет Гарварда. У серіалі є сезон, де найвправніші, найкмітливіші юристи вирішують, що їм робити з китайськими інвесторами, які купили їхню юридичну фірму з усіма лахами.
Злети і падіння Віті Резервуара
Вітя на псевдо Резервуар був підпільним тарологом, демонологом, відуном і жрецем. Це все одночасно. Хоча насправді він був звичайний поц, як про таких завжди казали в Чернівцях. Його довго ніхто не помічав, бо таких було багато. Але одного разу його зробили начальником. Невеличким, але начальником. У нього було двоє чи троє підлеглих і старенька службова «Волга».
Читати минуле по старих светрах…
Іноді хочеться повернутись в один із тих дитячих сховків, де пахне яблуками, старими лижами і мишами. Сидіти у темряві на мішку лущеної кукурудзи і слухати як вітер завиває на стриху і в комині, кидає снігом крізь шпари у цеглі і поруч одвірків.
Коли Арчі на мене дивиться…
Стаю німцем
сиріч шопенгавером
але тільки там
де тичеться собак
у дитинстві
мені було років десять
мав дворняжку барбоса
