Залужний мав би подякувати за те, що його звільнили. Насправді це – послуга. Тепер він назавжди увійде в історію як переможець! І знаючи реальний стан справ у військах після двох виснажливих років війни, ризикну припустити: залізному генералу навряд чи вдалося би повторити подвиг добровольців 2022 року.
«Є чотири типи офіцерів. Перший – дурні та ліниві. Вони нікому не нашкодять. Другий – працелюбні та розумні. З них виходять чудові офіцери генштабу, і є гарантія, що вони все зроблять правильно. Третій – працелюбні та дурні. Вони становлять загрозу і їх слід одразу звільнити: через них багато непотрібної роботи всім іншим. Нарешті, є розумні та ліниві. Вони підходять для найвідповідальніших посад» — Еріх фон Манштейн.
Почитала коменти соціальної мережі – і трохи здивувалась, що серед такого масового емоційного сум’яття ніхто не згадує “знаку” під час інавґурації-2019. Ці літописні “знаки” під час інавґурації в Україні кожного нового президента взагалі мали би вже досі привернути увагу коли не якихось новітніх авгурів, то принаймні людей із розвиненою уявою, тут цілий провіденціалістський теологічний трактат писати впору.
Увесь учорашній вечір в інфопросторі — якесь абсолютне нестримне, як і належить стихії, цунамі подяк Залужному від багатьох, часто антагоністичних людей і середовищ. До якого додається обурення цим, загалом, давно очікуваним, указом про відставку. Такі емоції не підробиш, не прорахуєш, не простимулюєш.
Розповідають, як колись, у далекій американській провінції, грабіжники зайшли в банк… Один з них вигукнув на вході: «Не рухатись! Гроші належать банку, а життя належить вам!» Всі присутні стрімголов лягли на підлогу. Це приклад того, як термін змінює сприйняття світу. Одна жінка провокативно лягла на стіл, але грабіжник сказав їй: «Це пограбування, а не згвалтування. Ведіть себе відповідно!» Це приклад того, як повинен вести себе професіонал — концентруватися на цілі.
Мене вражають фотки в мережах, на яких дівчата перед дзеркалом у вбиральні якогось закладу уважно вдивляються в свій айфон. Що вони там виглядають? Бо часом на обличчях такий подив, ніби вони бачать себе вперше. Ну, може вдруге.
У найскладніший момент війни президент хоче усунути з посади надзвичайно авторитетного і популярного в народі головкома. Усунути з посади бойового генерала, який керує армією, котра героїчно захищає Україну і всіх нас, включно з президентом, від смертельної загрози. Підкреслю: хоче зняти без жодних вмотивованих пояснень і вагомих обґрунтувань саме у драматичний момент війни.
Основна проблема війни зараз в тому, що ні генерали, ні політики не розуміють, що нових героїв, здатних зупиняти танки з автоматами та битись за кожну нору у посадці, в армії вже не буде. Українське диво 2022-го року створено не руками генералів та політиків – це сотні тисяч кращих людей на світі в одному пориві прощались з життям і йшли на війну, щоб продати своє життя подорожче, і саме ця відчайдушна народна лють розгромила кадрову російську армію.
Євангельська притча — розмова Ісуса з багатим юнаком про багатство — нагадала мені візит до одного місцевого олігарха. Він показував маєток, де все було по-багатому, автоматично вода поливала травичку, альтанка чекала гостей, обкладена крупним каменем, а в будинок він завів нас, аби показати свій робочий кабінет. Міцні, певно, дубові меблі, канделябри достатку – все нагадувало поміщицький кабінет десь так у стилі качанівської садиби Тарновських.
До узьколобих тільки зараз (після концентрованої атаки на НПЗ) почало доходити, що використання дронів проти умовно цивільної (а насправді безпосередньо повʼязаної з ВПК) інфраструктури — то страшна штука. Колосальна шкода ворогові, за відносно невеликих власних витрат.
