… На вечірці після воркшопу до мене підсів німець, юрист 50+ років, який читав лекцію в рамках програми. Він хотів висловити мені підтримку, вибачитися за нерішучість Шольца і несподівано поділитися тим, як сильно йому страшно.
Category Archives: Суспільство
Коли вибачатимуться мадяри?
В обіймах шотландського віскі
Чи є підстави для хорошого настрою? Можна щось і відшукати на кшталт: розпускаються за вікном бруньки, світить ласкаве сонце, цвірінькають пташки, дні стають довшими, а ночі – коротшими… Але мої вихідні минули в іншій атмосфері, в обіймах шотландського віскі: помер друг і старший наставник Степан Хмара…
Туга за товстими книжками
«Ви потрібні королю»… під Авдіївкою!
Пироги з української пшенички
Польських екстремістів фінансує Росія. Масовку їм створили дурні, котрих у Польщі, як і в Україні — багато. Тому утримуємося від звинувачення у бік дружнього народу, а тим більше — від дій у відповідь на догоду ерефії. І не забуваймо, що ділки, які стоять за експортом українського зерна, не повертають валютну виручку за нього в Україну.
Звідки все почалось — там і завершиться!
Від мозку до рук дорога довга. Особливо, коли то мозок колективний і руки багатомільйонні… Досвідчений Ізраїль «проспав» початки двох кривавих воєн: війну Судного Дня (жовтень 1973-го) і рівно через 50 років — напад ХАМАСу. І в першому, і в другому випадку, аби знати про плани та наміри ворога, було витрачено колосальні кошти! І там, і там “розумний мозок” підвели недбалі руки. У 1973 році систему прослуховування телефонних розмов ворога, на яку витратили понад 100 мільйонів доларів, просто не вмикали. Не слухали.
24.02. 2022 – 24.02.2024…
Тим, хто вміє бачити сонце
Два роки тому, 24 лютого 2022-го, я написав у фейсбук, що «фашизм виявився живучим. Російський фашизм. Відсьогодні зранку він нас убиває вже не криючись. Не вб’є!» Два роки тому, вже коли «вторая армія мира» почала нас убивати і світ дав нам на життя три дні, ми знали, що путін нас не вб’є. Не тому, що не хоче, – просто вірили у себе і так само лише на себе сподівалися. Таких різних, але єдиних у вірі українців, які мають за що битися, а коли доведеться, – то й загинути.
730-й день…
З міцних обіймів глибокого нічного сну вириває дивний настирливий звук… Спросоня намагаюсь зрозуміти, що ж це бринькотить?… Вслухаюсь… Чую до біса знайому мелодію. Раптом приходить усвідомлення — це будильник. Зі стогоном тягнуся до нього, вимикаю. Рано-вранці, навіть найулюбленіша мелодія може звучати, як агресивний бойовий клич. Ненавиджу його! Особливо, коли він будить у той момент як тільки-но заснула після нічного безсоння…