Отже, знову про гаразд не засвоєні на державному рівні трагічні уроки Крут, котрих, може, й не було б, якби соціалістична Центральна Рада не зазирала в очі Москві, а готувалася до належного збройного спротиву. Нині кожен школяр і студент знає, як проти добре озброєного більшовицько-московського війська М. Муравйова зважилися самотньо виступити курсанти Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького та сотня підпоручника Омельченка, переважно студенти Київського університету Св. Володимира і гімназисти – всього 600 багнетів, приречених на героїчну смерть під Крутами.
Category Archives: Ексклюзивна хвиля
У кокошніку з віночком (новий Правопис)
Суд в Україні повернув українців до сталінського правопису! Скасували український правопис і повернули совєцький! Вчинили вкотре акт дискримінації проти українців. Нагадаю історію питання. Український правопис, яким ми користуємося сьогодні, і який тепер скасували, народжувався довго і в муках. З поверненням незалежності у 1991 році українські мовознавці поставили питання і про повернення до нашого, українського, питомого правопису.
Ким був би Іван Гончар за України української, а не «украдінської»?
Легендарному Іванові Гончару виповнилося 110. Його вповні можна назвати одним із духовних натхненників українського Шістдесятництва. Багатьом він подарував неоціненний дар: пречисте, безсмертне животворне причастя Українством. В українській Україні нинішня дата стала б подією державної ваги. Про неї писали б друковані та електронні медіа, телевізійні канали присвятили б цій постаті праймові програми. Національний цент Івана Гончара сяяв би оновленими після катастрофічного затоплення залами. І величався б Скарбівнею, яку зібрав для України її вірний Син.
Скарб із родинної скрині Миколи Тимошика
Інформаційним приводом для розмови з відомим в Україні та за її межами ученим, журналістом, письменником, громадським діячем, професором Миколою Тимошиком є те, що в сьогорічному січні йому виповнилось славні 65, а також він щойно отримав з друкарні сигнальні примірники свого нового дослідження у двох книгах за результатами недавнього наукового стажування у Великій Британії.
Ануш Балян: «Українська аграрна наука не може бути вічною прохачкою…»
Віце-президент Національної академії аграрних наук України, академік НААН, доктор економічних наук, професор Ануш Балян — досвідчена, фахова, принципова жінка-науковець. З нею розмовляємо про вітчизняну аграрну науку, її здобутки, нагальні реформи та перспективи розвитку. Про важливу роботу української аграрної науки, спрямовану на розвиток галузі, збільшення експорту сільгосппродукції та підвищення конкурентоспроможності України у Європі та світі.
«Внутрішні дворики» Степана Процюка
У внутрішньому дворику Київського університету імені Бориса Грінченка письменник Степан Процюк зустрічався з читачами і презентував свою нову, щойно видану книжку «Відкинуті і воскреслі». Одна простодушна студентка з нетерплячки совалась на стільці, аж поки улучила момент, аби спитати: «Нам на парах сказали, що маємо змогу побачити живого класика. То як воно – бути класиком?»
Метастази корупції в українських вишах
З-поміж низки нерозв’язаних проблем у сфері сучасного українського державотворення є дві, які безпосередньо торкаються таких архіважливих складових гуманітарної аури нації (за Ліною Костенко), якими є освіта і наука. І саме тут – уже неприховувана тяжка криза, особливо в секторах, де формується гуманітаристика.
Атеїзм з худою шиєю або Чи є альтернатива християнству?
Або є, або нема. Якщо немає, то нема про що й говорити. А якщо є? Тоді альтернатив аж дві: 1) інша релігія; 2) атеїзм. Інша релігія – у нас це вже було. Правда, давно, років тисячу тому. Правда й те, що в ролі «іншої релігії» тоді виступило саме християнство. Сьогодні, у зв’язку з очевидним і безповоротним конанням християнства, і то не лише у нас, а й у всьому світі, посунули, як гриби після дощу, альтернативні пропозиції – та все чомусь першого типу. Чому?
Як ми, було, святкували «Андрея»!
Боже! Боже! Хоч баба Наталка і лякають мене, грішницю, найбільшу в Орлівці, бо лиш танцюю та співаю, та скачу й регочу, невідомо з якого дива, що ти мене покараєш, але я Тебе люблю і дякую Тобі за те, що крім Різдва, Коляди й Маланки, дав нам, малим сільським дітям, ще одне радісне свято – Андрея! Що це за великий чоловік такий був, я ніяк не можу зрозуміти з того, що розказали мені обидві моїх баби.
Григір Тютюнник і його вічна загадка любові
Сьогодні День народження Григора Тютюнника… Не знаю, як кому, а мені здається, що він, Григір Тютюнник, є однією з вершин української літератури ХХ століття, поступаючись хіба що Василеві Стефаникові. Я вірю, прийде той час, коли нашумілі в офіціозі визнань і наглянцьовані свого часу імена українських «інженерів людських душ» другої половини ХХ століття, будуть лише тлом, з якого уже вивищується мені постать цього «непродуктивного» (по кілька оповідань на рік), але вимогливого, а відтак скупого майстра слова, образу, характеру…